Шевченко Станіслав Олексійович — український поет, журналіст, перекладач. Голова творчого об’єднання поетів Київської організації НСПУ, автор та ведучий передач Національної радіокомпанії України. Заслужений діяч мистецтв України, заслужений діяч польської культури.
Народився 23 травня 1947 року у селі Грабів Ічнянського району Чернігівської області.
Шкільну освіту здобував у Грабові та в смт Мала Дівиця.
Закінчив Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка, факультет кібернетики (1970 р.).
З 1973 до 1980 року працював інженером-програмістом, завідувачем сектору в Інституті ДержавтотрансНДІпроект;
1981—1986 — редактор кіностудії науково-популярних фільмів;
1986—1992 — референт Київської організації Спілки письменників України;
1993—1994 — редактор Національної кінематеки України.
З 1994 року — ведучий програм ТВО «Промінь» Національної радіокомпанії України.
Є автором:
поетичних збірок «Середина ріки», «Вірі і сумнів», «Октави кохання», «Дума кипариса», «Співчуття», «Близьке й недосяжне», «Закон збереження любові», «Квіти небесні земної любові», «Під сузір’ям пасіки» (Броварі: 2011, Українська ідея), «Дім для душі» (Київ: Український письменник, 2012);
збірки віршів для дітей «Буду козаком»;
книжки гумору «Ідіть у баню»;
збірок пісень (з О. М. Турченко);
близько 20 сценаріїв навчальних, документальних та пізнавальних фільмів.
Є перекладачем і упорядником двомовних видань польської поезії:
«Тому що вони сущі» (антологія сучасної польської поезії, 1 і 2 видання)
«Чеслав Мілош. Вибрані твори»,
«Кароль Войтила — людина, пастир, поет»,
«Віслава Шимборська. Під однією зіркою»,
«Вацлав Бурила. Між словом і мовчанням»,
книжки поезій «Кароль Войтила. Веслуючи в небо»,
творів Д. Костевича, Д. Лебьоди.
Поетичні книжки Станіслава Шевченка виходили у перекладах:
польською — «Літній дощ» і «Сон про перше кохання»,
російською — «Кримська роза вітрів».
Один із заходів з участю Шевченка Станіслава відбувся у бібліотеці 12 лютого 2018 року.