У доробку Олега Стадніка вже сотні віршів і пісень. Більшість з них про кохання, любов до матері, батьківщини. Найкращі вийшли у співавторстві з поетом-піснярем Миколою Флінтою.
Пише поет та композитор Олег Стаднік здебільшого на соціальну тематику, оскільки відноситься до людей з обмеженими можливостями. У нього чимало захворювань, які намагається долати творчістю.
За підтримку і допомогу людям з обмеженими можливостями Олег Стаднік нагороджений найвищою відзнакою Союзу інвалідів України.
Зайнятися творчістю його завжди спонукало постійне прагнення бути з людьми. Все почалося в 1987 році. Спочатку автор писав вірші, а з часом – пісні. Поет вважає, що жити треба завжди до кінця і завжди вірити – в себе, в людей, в Бога.
Про проблеми зі здоров’ям Олег говорить не дуже охоче, оскільки живе повноцінним життям. Біля трьохсот разів у нього зупинялося серце, що зумовлено тяжкими хворобами – кіфоз четвертого ступеня (викривлення хребта) і звуження судин в серці. У зв’язку з такими недугами лікарі заборонили Олегу виходити на сцену, але він все одно виходить і співає, оскільки дуже хоче дарувати людям свою світлу, чисту, добру творчість.
Як поет, він знає, що таке неспокійні безсонні ночі. Говорить, що один вірш може народитися і один раз в три місяці, але думається постійно.
Його пісні – у золотому фонді української естради. Серед них – «Вставайте, браття», «Пісня про АТО», «Брат і сестра».
Один із заходів з участю Олега Стадніка відбувся у бібліотеці 26 жовтня 2016 року.