07-09-2016 Міський клуб бібліотекарів відкрив сезон засіданням, присвяченим пам’яті нашої колеги, письменниці, лауреата літературних премій ім. Василя Симоненка та ім. Юрія Горліса-Горського – Ольги Страшенко. Навесні цього року, вже по її смерті, вийшла книга, упорядкована та видана українським громадським діячем та письменником, президентом історичного клубу «Холодний Яр» Романом Ковалем. Збірка “Прочитайте тую славу” містить поезії про діячів Визвольного руху різних епох, починаючи від XVII ст. до українсько-російської війни на Донбасі 2014 – 2016 років.
Участь у презентації збірки взяли: син Ольги Страшенко – доктор філологічних наук, професор Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член Національної спілки письменників України Сергій Лучканин, творчі побратими Ольги Іванівни – український поет та гуморист Гриць Гайовий та поетеса, сатирик, перекладач Валентина Козак.
Ведучим заходу був Василь Іванович Фольварочний.
Сергій Лучканин поділився з аудиторією історією написання Ольгою Іванівною поезій-присвят, на які її надихнула історична проза Романа Коваля і події останніх років на Донбасі. До речі вірші-присвяти нашим захисникам на Донбасі з’явилися після почутого Ольгою Іванівною звернення по радіо учасників АТО про те, що вони потребують підтримки віршованим словом.
Ольга Іваніна Страшенко 40 років свого життя присвятила роботі у бібліотеці. А своє творче життя починала як поет, робила переклади поезій румунських поетів. Згодом проявила себе як прозаїк і драматург. Не злічити кількість зустрічей читачів з письменниками, що вона організувала за своє життя. Життєрадісна, сонячна, надзвичайно привітна і щира людина, вона залишила у пам’яті колег добрі згадки, якими сьогодні поділилися бібліотекарі – учасники заходу.
Сергій Лучканин передав у дарунок кожній ЦБС Києва по примірнику книжки, що вийшла накладом всього у 500 прим.
Кожна людина живе на землі стільки, скільки її пам’ятають. Ольга Страшенко житиме довго, бо обрала своїм раєм бібліотеку – скарбницю пам’яті людської.
«Бібліотеко, книжний раю,
В цих лабіринтах – вічна суть,
Адже німі тут розмовляють,
А мертві крізь віки живуть».
О. Страшенко