Поезія для мене – це спосіб мислення
Віталій Міхалевський
Ні, не звелись романтики у Хмельницькому! Поезія Віталія Міхалевського чиста, як вранішня роса, щира, безхитрісна, як мамина пісня, пристрасна й ніжна, як перше кохання, з іскринками гумору і серпанком філософічності.
Віталій Цезарійович Міхалевський народився 3 листопада 1961 року в с. Подільське Кам’янець-Подільського району на Хмельниччині. Потяг до мистецтва та культури прищеплював йому батько. Перші спроби поетичного пера, як розповідав В. Міхалевський, були ще в шкільні роки. Тоді перевага надавалася переважно гуморескам. Але цьому хлопець не надавав належної ваги. Тягнувся до точних наук. Після закінчення десятирічної школи в рідному селі вступив на математичний факультет Чернівецького державного університету, який закінчив із відзнакою.
Відбувши офіцерську службу в армії, більше двадцяти років працював у галузі зв’язку у сфері інформаційних технологій. Зараз викладає в Хмельницькому національному університеті.
На написання ліричних, а згодом і філософських поезій Віталія Цезарійовича наштовхнув випадок. Майже два десятки років тому під час творчого звіту художньої самодіяльності на роботі за підтримки колег він виступив із семистрофним віршем «За зв’язок без браку!». Вірш сприйняли «на ура», відтоді сорокаоднорічний «фізик» і відкрив у собі «лірика»…
Себе письменник вважає непоганим, але й не сильно талановитим автором, хоча
найперше – вченим, бо саме цим заробляє собі на життя. Тематика його творів носить переважно ліричний характер. Філософські та інтимні роздуми ліричного героя, національний колорит поезій свідчать про високий патріотизм почуттів автора.
Лаконічність поетичного вислову – характерна риса творчого почерку Міхалевського. Кожна фраза, кожне слово відшліфовані настільки, так логічно узгоджені й припасовані одне до одного, що потік поетичної думки здається природним, невимушеним.
Виникає запитання: у чому його поетичний феномен? Відповідь: Віталій Цезарійович прийшов у поезію вже у зрілому віці – сорокарічним!
Характерною особливістю творчої манери Віталія Міхалевського є поетичні вкраплення, інкрустації переосмислених українських примовок, прислів’їв, що рельєфно збагачують тканину вірша. Багато творів побудовані у формі народної пісні. Поезія і музика – нероздільні. У Віталія Міхалевського музикою переповнений кожен вірш. Уся природа – і ромашка, і журавель, і липа, й захмарене небо та невпинний дощ – співають. Та насамперед співає неспокійна душа поета. А його вірш «Боже, бережи Хмельницький!» на першому конкурсі поезії про місто Хмельницький у 2005 році здобув першу премію і був покладений на музику.
Сам поет визначає свій стиль – «невиправний романтик», що є ключем до всіх його збірок. Ліричний герой Віталія Міхалевського настроєво-мінливий. У кожній новій збірці він інший, хоча при цьому по-українськи справжній. Його поезія – шляхетна й людяна – відповідає викликам нашого сьогодення.
У грудні 2019 року в бібліотеці відбулася творча зустріч з Віталієм Цезарійовичем.
А рік тому ми знову зустрілися з поетом, але вже в прямому етері.
Сьогодні ми вітаємо Віталія Цезарійовича із шістдесятирічним ювілеєм і зичимо йому творчого натхнення та довгих років життя.
У поле вийдіть – жайвір зве увись,
На милі очі так волошки схожі.
Не вірю, що романтики звелись,
Бо Мавки пісня згинути не може.
Віталій Міхалевський
Міхалевський, В. Ц. Цукерково-букетні вірші : поезії / Віталій Міхалевський. – Хмельницький : ФОП Цюпак, 2015. – 256 с. : портр.
Збірка філософської та інтимної лірики останніх років.