Володимир Лис

26 жовтня відсвяткував свій сімдесятирічний ювілей журналіст, прозаїк та драматург Володимир Савович Лис.

Народився письменник у 1950 році й провів дитинство на Кусому хуторі, що був за два кілометри від села Згорани Любомльського району на Волині.

Пройшов армійську школу, а в 1977 році закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Працював журналістом у районних газетах Волині, Хмельниччини, Херсонщини, Рівненщини. Людські історії, про які доводилося дізнаватися в процесі журналістської діяльності, дали поштовх до багатьох сюжетних ліній у творах автора. В літературі дебютував як драматург, п’ять його п’єс було поставлено в різних театрах України, на українському радіо. Як прозаїк заявив про себе 1985 року.

Ім’я Володимира Лиса стало відомим широкому загалу українських читачів насамперед завдяки відзнакам, здобутим на конкурсі «Коронація слова» різних років, починаючи з 2000 р. Найвідоміші з романів-лауреатів конкурсу – «Острів Сильвестра» (2008) і «Століття Якова» (2010). Останній було екранізовано 2 роки тому.

Твори Володимира Лиса побудовані поліфонічно. Кожен головний персонаж – це окрема партія або голос, який входить у консонанс або дисонанс із зовнішніми подіями й партіями інших персонажів. Поряд із сольними партіями є й хорові – коли йдеться про масові рухи й зібрання (УПА, Червона армія, колгоспи, вечорниці…). Зазвичай кожен розділ зосереджений довкола одного голосу й відповідного часового проміжку (спогади персонажа або сучасні події).

Його твори яскраво розкривають культуру, побут й історичні події ХХ століття, та головне – показують людину й ті випробування, яких вона зазнає серед бурхливих тогочасних подій. Зазвичай розгортаються вони на рідній Волині й Поліссі. Попри деталізацію творів, читач не має жодного шансу знудьгувати: сюжет непередбачуваний і розвивається з блискавичною швидкістю. Оповідь одного розділу переривається, а в наступному – вже інший час, інші персонажі та місце подій. Постає мозаїка і поліфонія часу, який творять і з яким борються, обстоюючи свою душу, люди.

Динамічність розгортання сюжетів, чіткі описи дій без надмірного психологізму роблять майже всі твори Лиса потенційно добре відтворюваними в кінематографі. Гармонійна композиція й чітка структура – це гарні передумови для перетворення тексту на кіносценарій. Далеко не кожен твір української літератури може витримати таку трансформацію.

Лис, В.  Століття Якова : роман / Володимир Лис ; [передм. О. Забужко]. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. – 238 с. 

Найкращий роман десятиріччя – короноване слово, яке вразило літературну Україну! Роман – своєрідний епос-біографія одного поліського українця, який за свій столітній вік пережив п’ять держав: Російську імперію, УНР, Польщу, гітлерівську Німеччину, сталінський СРСР.

У житті старого Якова Меха на короткий час, мов той метелик, з’являється дівча-приблуда. Вона питає, чи любив він колись, – і виринає десь із глибини пам`яті його кохання, і біль втрати, і круговерть війн та режимів, і радощі та горе в родині, і гріхи й каяття…

Лис, В.  Острів Сильвестра : роман / Володимир Лис. – Харків : Фоліо, 2012. – 220 с.

Людина припливає на безлюдний острів, щоб покінчити зі своїм життям. Лунає фатальний постріл з рушниці. Фінал життєвої трагедії? Але виявляється, що це може бути початком химерної та захопливої історії, де переплітаються минуле й майбутнє, любов і боротьба за своє «я», шлях до себе й інших, втеча і повернення. Де тільки Пінга і Понг, зайці з дивного острова посеред лісового озера, здатні врятувати самогубця. Де можна виправити минуле і змінити майбутнє. Як це зробити?

Лис, В. Обітниця : роман / Володимир Лис. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. – 348 с. : портр.

Хтось дізнався про давній гріх старого Антона Личака, надіслав листа з єдиним реченням: «Час повертати борг» – і збурив його спокій. А в сусідки Ольги своя драма: її син закохується в дочку бізнесмена Єгора, і та відповідає взаємністю, –  але юна пара не знає, що насправді вони брат і сестра. Повертається з колонії Богдан, засуджений за вбивство, якого не чинив. Його дружина обрала щастя з іншим, а донька й не підозрює, що в неї є тато. А ще поруч сестра дружини Віка і дивачка сусідка Алевтина, про яку в Старому місті ходять моторошні чутки… Долі мешканців вулички з символічною назвою Обітниця переплітаються в тугий вузол, де свої драми і щемливі стосунки, давні й теперішні почуття. Кожен з них давав свою обітницю. Та чи кожен дотримався її крізь час?

Романи є в наявності у відділі абонемента бібліотеки.

Читайте якісну літературу!