Дмитро Власович Степовик — український мистецтвознавець. Провідний співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України (ІМФЕ НАНУ), професор історії мистецтва Київської православної богословської академії, професор історії культури Українського вільного університету в Мюнхені.
Народився 1938 року в селі Слободищі Бердичівського району Житомирської області.
Закінчив Національний університет імені Тараса Шевченка, факультет журналістики (1955–1960 рр.) та аспірантуру з мистецтвознавства в ІМФЕ НАНУ (1967–1970 рр.).
Кандидатську дисертацію з мистецтвознавства захистив в ІМФЕ НАНУ (1970 р.); докторську дисертацію з мистецтвознавства (1984); докторську дисертацію з філософії (1990 р.) та габілітаційну докторську дисертацію з мистецтвознавства (1992 р.) захистив у Мюнхенi в Українському вільному університеті.
Мешкає у Києві.
Автор книг:
«Українсько-болгарські мистецькі зв’язки», «Олександр Тарасевич: Становлення української школи гравюри на металі» (обидві — Київ, 1975).
«Болгарське образотворче мистецтво. 1878–1978»,
«Сучасне образотворче мистецтво Болгарії: Шляхи і тенденції розвитку у післявоєнний період» (обидві — Київ, 1978).
«Українська графіка XVI–XVIII століть: Еволюція образної системи», «Українське мистецтво першої половини XIX століття» (обидві — Київ, 1982).
«Тарас Шевченко: малярство, графіка» (Київ, 1984; перевид.: Київ, 1986).
«Тарасевич і українське мистецтво бароко» (Київ, 1986).
«Іван Щирський: Поетичний образ в українській бароковій гравюрі» (Київ, 1988).
«Храм і духовність» (Рим, 1990).
«Скарби України» (1991).
«Мистецька збірка Стецькових» (Сарасота, США, 1992).
«Релігії світу» (Київ, 1993).
«Києво-Печерська Лавра» (Київ, 1993).
«Скульптор Михайло Паращук: Життя і творчість» (Київ, 1994).
Дмитро Степовик. Історія української ікони 10-20 століть. Київ: Либідь, 2004.
«Скульптор Лео Мол: Життя і творчість» (Київ, 1995).
«Українська ікона. Іконотворчий досвід діаспори» (Київ, 2003).
«Сіяч на ниві національного. Мистецтвознавець Віталій Ханко» (Київ, 2007). [3]
«Наслідуючи Христа: Віруючий у Бога Тарас Шевченко» (Київ, 2013).
Учасник всеукраїнських та міжнародних наукових конгресів і конференцій. Читав курси лекцій з історії українського мистецтва й української культури у наукових установах й університетах Болгарії, Польщі, Канади, США, Італії, Великої Британії, Німеччини, Франції.
Відзнаки і нагороди:
Академічна премія імені Івана Франка (Президії Національної Академії наук України);
Премія імені митрополита Андрія Шептицького (Фонду духовного відродження України);
Премія імені Олександра й Леонтія Тарасевичів (часопису «Образотворче мистецтво»).
Один із заходів з участю Дмитра Степовика відбувся у бібліотеці 24 жовтня 2018 року.