На чужині що зможу я знайти,
Де все чуже, чужі земля і небо?
Галина Стеценко
Цього року виповнюється 115 років з часу написання драматичної поеми «Бояриня» Лесі Українки.
Перший драматичний твір з української історії – поему «Бояриня» Леся Українка написала у 1910 році за три дні у Єгипті під час лікування.
«Бояриню» вперше надрукували лише по смерті авторки, у 1914 році, в часописі «Рідний край» (№ 1-6), який тоді видавала Олена Пчілка. Удруге твір, уже окремою книгою, побачив світ у 1918 році в Єкатеринославі (нині м. Дніпро). У 1923 році «Книгоспілка» (Київ) розпочала «повне» видання творів Лесі Українки. У 4-му томі (усього – 7) поміж драматичних творів вміщено «Бояриню». У 1927 році та ж «Книгоспілка» готувала видання 12-томного зібрання творів письменниці. У 8-му томі надруковано драму та рецензію на неї неокласика М. Драй-Хмари. Це востаннє, коли «Бояриню» згадували поміж літературної спадщини поетеси. Після цього – 60 років мовчання: драматична поема «Бояриня» не афішована, не друкована, не аналізована.
У 1989 році харківський журнал «Прапор» (нині «Березіль») видрукував за рукописом, який зберігається в Інституті літератури ім. Т. Шевченка НАН України, драматичну поему «Бояриня». Микола Жулинський у статті, уміщеній у цьому ж числі, зазначає, що Леся Українка «на складній історичній ситуації зуміла створити психологічно переконливу, правдиву драматичну колізію, яка заслуговує на нашу читацьку увагу, на детальніше, всебічне вивчення і на сценічне втілення».
Цей твір – єдиний твір Лесі Українки, який базується на українській історії. Події в поемі розгортаються у часи Руїни (60-і роки XVII століття) на Лівобережній Україні (частина перша) та в москві (частини 2,3,4,5). Складається з п’яти частин, написаний віршами мішаних розмірів. Твір побудовано практично повністю у формі діалогів.
Драма геніальної письменниці будована на протиставленні двох світів: українського (виразний, світлий, розкутий ) та московського (тьмяний, сірий, рабський і деспотичний).
Два менталітети, дві культури, два світи правил та традицій протиставлені в Лесиній «Боярині». Воля, рівноправність жінки і чоловіка, повага до людини, національно-визвольна боротьба – це Україна. Холопство, глумління над особистістю, побутовий деспотизм – це московія. Так побачила їх геніальна поетка, яка «Бояринею» виступила проти приниження людської та національної гідності московською державою.
Показуючи конфлікт між вільними поглядами українки і суворими патріархальними звичаями росії, письменниця не тільки проводить паралель між народами держав, що перебувають у конфлікті, але й показує, що численними заборонами й утисками неможливо зламати гордий дух української жінки зокрема і всього народу України взагалі.
Ознайомитись з переліком матеріалів про твір видатної української письменниці, наявних в публічних бібліотека міста, ви можете в електронному каталозі бібліотеки