Бути сином художника, який став легендою ще при житті – непросто. Але Богдан Задорожній все-таки подолав цей бар’єр. Попри те, що його творчість сягає корінням мистецьких пошуків батька Івана-Валентина Задорожнього – Богдан має індивідуальне мистецьке обличчя, ні на кого не схоже, а також свою мистецьку мову і голос.
Натюрморти, пейзажі Богдана Задожнього, як правило, виконуються мінімальними засобами і подекуди тяжіють до абстракції, проте ніколи не переходять межі конкретності. А чисті, яскраві кольори були притаманні малярству Богдана ще зі студентських часів.
Щоправда, викладачі скаржилися його батькові на те, що Богдан вперто не бажає змішувати кольори, виконуючи навчальні завдання. Проте Іван-Валентин вирішив конфлікт на користь сина.
