Тетяна Асадчева

У лютому цього року медичний заклад відсвяткував 130 річницю з дня заснування.

Вранці 8 липня, під час ворожої атаки на столицю, російські загарбники влучили ракетою в київську лікарню «Охматдит» і повністю зруйнували корпус токсикології та ще декілька відділень медичного закладу.

Вже понад століття цей заклад залишається провідною дитячою клінікою не лише Києва, але й усієї України. Щороку у його стінах кращі медики рятують життя маленьких пацієнтів.

Згадаємо історію появи легендарного дитячого лікувального закладу в столиці.

ЗБУДОВАНА КОШТАМИ ВІДОМИХ МЕЦЕНАТІВ

У 1890-х роках київське міське громадське управління виділяє ділянку на Кадетському шосе, що знаходилося на околиці міста — між передмістям Шулявки та міськими казармами.

Згодом у 1893-1894 роках на кошти відомого підприємця і благодійника Ніколи Терещенка зводиться київська безоплатна лікарня для чорноробів та незаможних людей. На реалізацію цього проєкту щедрий меценат виділив 100 тисяч рублів власного капіталу та ще 15 тисяч — на придбання необхідного майна для облаштування.

Крім того, він виділив 200 тисяч на утримання лікарні та заснував окремий фонд, з якого виплачували допомогу пацієнтам після виписки.

Сьогодні на території «Охматдиту» можна побачити пам’ятник своєму засновнику.

Варто згадати, що окрім спорудження цього закладу, Нікола Терещенко відкрив за власні кошти Києво-Печерську гімназію, перше училище для сліпих, колонію для малолітніх злочинців, жіночу гімназію, а ще спонсорував будівництво в Києві Політехнічного інституту, Маріїнського дитячого притулку, Володимирського собору та Покровської церкви.

Також до ініціативи долучилися й інші тогочасні кияни, зокрема, заможний підприємець та перший міський голова Києва Михайло Дегтярьов, член міської думи Микола Попов, які пожертвували на спорудження лікарні по 25 тисяч рублів.

Усі троє меценатів отримали звання почесних громадян Києва за реалізацію цієї благодійної ініціативи.

Проєкт будівлі майбутнього медзакладу на 50 ліжок розробив видатний київський зодчий Володимир Ніколаєв.

На думку києвознавців, це була сучасна на ті часи лікарня, яка мала гарне оснащення для лікування хворих. При закладі розміщувалися також бактеріологічна лабораторія, дезінфекційна камера з текучою парою, парові котли для приготування їжі.

ПЕРШІ ПАЦІЄНТИ ТА ПОДАЛЬША РОЗБУДОВА ЛІКАРНІ

За перший рік роботи заклад надав допомогу понад 500 пацієнтам, а впродовж десятиліття в лікарні отримали медичні послуги майже 9 тисяч осіб із незаможних верст населення.

У 1901-1903 роках за проєктом того ж Володимира Ніколаєва у лікарні будується новий цегляний корпус з підвалом на 25 ліжок (15 чоловічих і 10 жіночих), де розміщувалося хірургічне відділення.

Будівництво виконала найкраща міська фірма підрядника Льва Гінзбурга. Приміщення для хворих простягалися вздовж східної стіни та закінчувалися з південного боку на першому поверсі операційною — гранчастим об’ємом з великими вікнами та заскленою стелею, що забезпечували найкраще природне освітлення. Із західного боку були прибудовані два окремі крила; у північному крилі були буфети, склади («цейхгаузи») та вбиральні, у південному — приміщення лікарів і сестер та ванні кімнати, а також палата на два ліжка (саме це південне крило й було зруйноване вранці 8 липня). Пізніше над операційною звели другий поверх, забудували проміжок між західними крилами.

ЦЕНТР ОХОРОНИ МАТЕРІ ТА ДИТИНИ

У 1927 році лікарня змінила свій основний профіль діяльності, ставши інститутом охорони материнства і дитинства. Згодом тут започаткували Український науково-дослідний інститут охорони материнства і дитинства (майбутній ПАГ).

Новий напрям роботи заклад отримав у 1934 році після свого об’єднання з Інститутом охорони здоров’я підлітків. Тут організували відділ фізіології дитини та шкільної гігієни, біохімічну й фізіологічну лабораторії, антропометричний кабінет.

Під час Другої світової війни лікарня не припиняла роботу. А інститут відновив свою діяльність одразу після визволення Києва від німецьких загарбників. З 1943 року структура лікарні включала акушерське, гінекологічне, дитяче, терапевтичне, отоларингологічне, хірургічне, очне, венерологічне, інфекційне відділення, а також відділення для хронічних хворих.

З 1948 року заклад отримав назву «Охматдит», що означає ОХорона МАТері та ДИТини.

У повоєнні роки медичний заклад продовжував активно розвиватись. Тут з’явились зубопротезувальне відділення, відділення кишкових інфекцій, молочна кухня, десять пунктів охорони здоров’я.

У різні роки в «Охматдиті» працювали кращі педіатри України: Тетяна Новікова, Давид Сігалов, Микола Сітковський та інші. А корпус №3 пов’язаний безпосередньо з діяльністю видатного дитячого хірурга, професора Київського медичного інституту Андрія Шуринка. У 1970 році на фасаді цього корпусу було встановлено меморіальну дошку з барельєфним портретом професора (скульптор Григорій Молдован).

У 1987 році в лікарні починає працювати сучасний лабораторний корпус, а ще за рік відкривається корпус генетичний з відділенням медичної генетики та двома великими аудиторіями для проведення конференцій та занять зі студентами.

З 1989 року лікарі «Охматдиту» вперше в Києві започатковують ультразвукову діагностику мозку у новонароджених, а також УЗД легенів, плевральної порожнини, шлунку, вилочкової залози, м’яких тканин та кістково-суглобної системи.

У РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Після набуття Україною незалежності «Охматдит» залишається найбільшою та найсучаснішою дитячою лікарнею України.

3 липня 1996 року Указом Президента України створено українську дитячу спеціалізовану лікарню «Охматдит» — тепер вже національного значення.

У дитячому медичному закладі виконуються операції різного ступеня складності, зокрема, пересадка кісткового мозку, хірургічна корекція складних вроджених вад розвитку у новонароджених дітей, виходжування за сучасними технологіями глибоко недоношених дітей, онконейрохірургія, діагностика та лікування ретинопатії новонароджених, а також проводить свою діяльність потужний медико-генетичний центр для діагностики та лікування рідкісних спадкових та генетичних захворювань у дітей, тощо.

За статистичними даними щороку у стаціонарі закладу проходили лікування до 18 тисяч маленьких пацієнтів.

А у 2020 році в «Охматдиті» відкрився новий корпус. У ньому працювали відділення ультразвукової, променевої та магнітно-резонансної діагностики та відділення променевої терапії, центр служби крові та лабораторія для обстеження донорів.

Для юних пацієнтів створено необхідні умови для повноцінного лікування: сучасне обладнання, максимальна стерильність, а також клімат-контроль, який можна регулювати онлайн у будь-якому приміщенні нового корпусу лікарні.

На початку повномасштабного вторгнення рф фахівці лікарні продовжували надавати допомогу як маленьким, так і дорослим пацієнтам, врятувавши сотні життів.

Робота не зупинялася, навіть коли у 2022 році на околицях Києва відбувалися активні бойові дії та навколо лікарні були обстріли.

8 липня 2024 року росіяни ракетою влучили в київську лікарню «Охматдит».

Внаслідок терористичної атаки на медзаклад понад 50 людей були поранені, двоє загинули, серед них 30-річна лікарка — Світлана Лук’янчик.

6 жовтня керівництво дитячої лікарні «Охматдит» уклало договір на проведення першочергових протиаварійних робіт у корпусі, який був пошкоджений 8 липня під час ракетної атаки рф.

Будівлю «законсервують» на зиму, аби запобігти подальшому руйнуванню.

Компанію для виконання протиаварійних робіт шукали через електронну систему Prozorro. Переможцем стало ТОВ «ЮНІТ ДЕВЕЛОПМЕНТ». Вони запропонували дешевшу ціну, аніж очікувана вартість робіт у тендері, виставлена лікарнею. Заплатить за роботи благодійний фонд “Таблеточки”.

Детальніше за посиланням:

https://vechirniy.kyiv.ua/news/100365/

Шановні користувачі!

Пропонуємо вам джерела із зазначеної тематики, що знаходяться в електронному каталозі Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки:

Галайба, В. В. Из жизни губернского Киева : по материалам прессы XIX-XX вв. / В.В. Галайба. – Киев : Sкай Хорс, 2015. – 319 с. : ил.

Ковалинский, В. Меценаты Киева / В. Ковалинский ; [Бібліотека музею історії міста Києва]. – [Киев] : [Северин-пресс] : [Кобза], [1995]. – 368 с. : ил.

Нікола та Федір Терещенки : становлення династії колекціонерів : виставковий проект “Музей і колекціонери” [авт. проекту Ю. Вакуленко ; авт. тексту О. Варбанець] ; Національний музей “Київська картинна галерея”. – Київ, 2019. – 20 с. : фотоіл.

Меценати Києва / Київський науково-методичний центр з охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури і заповідних територій ; Департамент охорони культурної спадщини ; Департамент суспільних комунікацій. – [Київ] : [ТОВ ” Інтерконтиненталь-Україна”], [2021]. – 14 с. : іл.

Статті

Костура, Д. “Нікола Добрий” : як у Ворзелі відзначили 200-річчя цукрозаводчика і благодійника / Данута Костура // День. – 2019. – 15-16 листопада (№ 210-211). – С. 12 : фото.

Лиховид, І. Контрастний “Охматдит” : головна дитяча лікарня чекає на повноцінний запуск нового корпусу і продовжує творити справжні дива / Інна Лиховид // День. – 2021. – 23-24 липня (№ 105-106). – С. 8-9 : фото.

Лиховид, І. Контури “Охматдиту” : як новий корпус лікарні готують до введення в роботу та що ускладнює цей процес / Інна Лиховид. // День. – 2017. – 15-16 грудня (№ 227-228). – С. 17 : фото.