22 грудня директор бібліотеки Ольга РОМАНЮК взяла участь в спільному засіданні громадських рад при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) та при комітеті Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики з метою вироблення пропозицій до законодавства про меценатство у культурі та обговорення шляхів подальшої взаємодії з метою створення сприятливих умов для розвитку меценатства у культурі. Було названо причини, що зважають бізнесменам ставати меценатами:небезпека використання наданих коштів не за призначенням;
бюрократичні перешкоди;
відсутність відповідного законодавства;
податкові перешкоди;
непоінформованість, кому і яка допомога потрібна. Піднято питання про створення національної платформи, де б розміщувалася інформація про потреби у галузі культури та мистецтва, а також реалізовані за допомоги меценатів мистецькі проекти.
Якщо держава заохочуватиме меценатів, котрі підтримують нашу культуру та мистецтво, проблем із обмеженим фінансуванням значно зменшиться.
Попри те, що меценатство це свого роду часткове виконання функції державного фінансового забезпечення, держава сьогодні не заохочує, а карає добродія за його доброчинність, адже сума його вкладень обкладається податком.
У Законі “Про бібліотеки та бібліотечну справу” прописано, що «Держава: підтримує бібліотечну справу та її розвиток шляхом гарантованого фінансування бібліотек, пільгової податкової, кредитної та цінової політики…. У разі одержання коштів від надання платних послуг, добровільних пожертвувань фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних, з інших джерел, не заборонених законодавством, бюджетні асигнування державних і комунальних бібліотек не зменшуються”.
В умовах обмеженого фінансування на розвиток бібліотек, благодійні внески допомагають вирішувати проблеми із комплектуванням, іншими гострими потребами. Але, як правило, ці внески здійснюються в матеріальному вигляді: подарованими книжками, іграми, мультимедійною чи комп’ютерною технікою. На сайт якої б європейської бібліотеки ви не зайшли, обовязково там побачимо розділ – “підтримайте бібліотеку” із реквізитами для перерахування благодійної допомоги на її рахунок.
У нас же – це можливо через здійснення ряду бюрократичних процедур, що вимагають: наказу директора установи про відкриття рахунку із обгрунтуванням, підставою, конкретними цілями, навіщо це бібліотеці. Кошти мають зараховуватися із зазначенням на які цілі, конкретизувати.
Потрібно зробити попередньо кошторис. На КОЖЕН платіж (а це, як правило, дуже невеликі внески) потрібно робити «Довідку про зміни до кошторису» та подавати – в Департамент (процедура змін), в Казначейство (процедура змін). І ЗВІТУВАТИ.
Виходячи з цього, держава зробила усе, аби практично унеможливити бюрократичними вимогами практику залучення благодійної допомоги бібліотекам від усіх бажаючих надати її бібліотеці, чи іншій установі культури. І ця штучно створена проблема уже давно чекає на вирішення.
Щодо меценатської діяльності, то дуже хочеться, аби відсоток меценатів відповідав відсотку заможних людей в Україні, які можуть надавати допомогу галузі культурі. “Скажімо, потенційний меценат заробляє 1 млн. грн., з яких сплачує 300 тис. грн. податків. Законом можна передбачити, що 10 тис. грн. з цієї суми підприємець може використати на благодійні потреби”. І таку практику потрібно закріпити Законом. Про це йшлося у виступі директора.
