Таку жартівливу назву мала онлайн-лекція від мистецтвознавця Анатолія Горового, присвячена створенню першої української опери «Запорожець за Дунаєм». Модерувала подію Богдана Гайворонська.
Глядачі дізналися багато цікавого про рідне містечко автора опери Семена Гулака-Артемовського – Городище. Почули про творчих родичів Семена Степановича, які передали нащадкові талант у спадок, про Михайла Глінку, який відкрив цей талант і вивів його на велику сцену…
«Запорожець за Дунаєм» — яскравий приклад тогочасного запиту від російської влади на несерйозні та жартівливі українські твори. Виконуючи його, автор усе ж зміг пройти між молотом та ковадлом, приховавши під гумористичним «фасадом» реалії тогочасного підневільного становища України. Щоправда, опера буда показана глядачам за життя автора лише 14 разів, після чого її заборонили.
Але все ж цей твір отримав своє безсмертя — повернувшись на сцену у 1884 році, він і досі займає почесне місце в репертуарі оперних театрів усього світу.
Гулак-Артемовський дружив із Тарасом Шевченком із юності аж до смерті Кобзаря. Це була міцна дружба двох митців та земляків – композитор допомагав поетові у засланні, писав пісні на його вірші та присвячував твори. І звісно ж, як щирі друзі, вони любили жартувати один над одним.
Щоб дізнатися більше, дивіться прямий етер у записі.