22 лютого, напередодні ювілею Лесі Українки, мистецтвознавець, художник та письменник Анатолій Горовий виступив у прямому етері із лекцією, присвяченою драматургії Лесі Українки. Модерувала подію Богдана Гайворонська.
Ми часто згадуємо про Лесю Українку як поетесу, але її драматургічний доробок не менш цінний, адже спричинив серйозний поворот у розвиткові українського театру.
У творчості письменниці останнього десятиліття переважає саме драматургія. За порівняно короткий час Леся Українка написала понад двадцять драматичних творiв, якi стали новим явищем в українській лiтературi i театральнiй культурi. Вона створює не знанi досi в нацiональнiй драмi образи, започатковує новi жанровi форми з незвичайним фабульним наповненням. Єгипет фараонiв, Вавiлон, Iудея, Еллада, Римська iмперiя часiв раннього християнства, середньовiчна Iспанiя i першi поселення колонiстiв у Пiвнiчнiй Америцi, нарештi українська та iншонацiональна мiфологiя – весь цей колосальний матерiал систематизується, художньо осмислюється.
Справжнім шедевром всесвітньої драматургії стала драма-феєрія Лесі Українки “Лісова пісня”. Це — “поезія рідної природи, сприйнятої через прекрасні фольклорні образи, поезія мрії про щасливе, гармонійне, красиве життя, — звучить тут з незвичайною, навіть для Лесі Українки, силою”, — як справедливо зазначив один із критиків — Леонід Новиченко. Твір утверджував боротьбу за волю як неодмінну умову людського щастя, втілював мрію про нову людину — мужню, добру, безкорисливу, готову йти на самопожертву в ім’я свободи й щастя народу.
“Лісова пісня” — найвидатніша драма Лесі Українки, твір, що приніс їй найбільшу славу і радість.
Дивіться запис прямого етеру, щоб більше дізнатися про драматургічну спадщину Лесі Українки.