Київ – дивовижне місто, історія якого сягає глибини тисячоліть. Місто старе й вічно молоде, його вулиці та будинки оповиті легендами, сповнені символів і знаків, чарують своєю загадковою красою. Пропонуємо підбірку книжок, у яких описані події відбуваються в Києві у різні часи. Ці твори допоможуть «прочитати місто» та з допомогою українських класиків та сучасних авторів по-новому побачити його, відчути український контекст Києва, його ідентичність.
- Скляренко С. Д. Володимир : роман / Семен Скляренко ; [вступ. ст. М.С. Грицая]. –Київ : Дніпро, 1985. – 678 с.
Непересічний талант Семена Скляренка допоміг йому подарувати багатьом поколінням читачів прекрасні романи про наше коріння й витоки, про життя наших предків, їх боротьбу, віру та любов. «Володимир», роман з великим багатоплановим історичним полотном, був написаний у 1962 році. Він охоплює період становлення Київської держави в Х-ХІ століттях. Дія відбувається у стольному Києві, Новгороді, Болгарії, Візантії та Херсонесі. Для того, щоб занурити читача в атмосферу того далекого часу, автор ретельно вивчав першоджерела: легенди, літописи, оповіді. Перед нами постають велике давнє місто і життя його мешканців, сповнене турбот і тривог. У кожного з героїв роману – своє життя, та всі разом вони складають суспільство в складний період соціальних і політичних змін, що відбуваються внаслідок боротьби князя Володимира з братом Ярополком, впровадження християнства, культурного піднесення держави. Глибокі знання письменником історії Русі, специфіки давньої мови, побуту, військової справи дали йому змогу переконливо відтворити колорит епохи.
- Нечуй-Левицький І. Хмари. Над Чорним морем : Повісті. –Київ : Дніпро, 2004. – 552 с. : портр. – ( Скарбниця).
Мальовничі описи Києва 19 століття наповнюють сторінки роману любові та ідеалізму (саме таке жанрове визначення твору дають літературознавці, хоча сам автор називає його повістю) «Хмари» І. Нечуя-Левицького. Сучасники письменника, які здебільшого цікавилися французькими любовними романами, жваво обговорювали нову книгу, головними героями якої стали студенти, а з часом – професори Київської духовної академії та університету, їхні діти. Іван Нечуй-Левицький зобразив яскраві картини повсякденного життя: навчання, мрії, зустрічі, вечірки, дискусії, танці, залицяння, одруження. Роман має динамічний сюжет, написаний колоритною мовою. Читач має змогу зблизька побачити, як і чим жила молодь того часу. У «Хмарах» зіставлено долі людей і поколінь. Цей твір писався в 1870-1871 роках, він багато в чому автобіографічний. Описуючи своє перебування на навчанні в Київській духовній семінарії, автор докладно змальовує навколишню місцевість, створюючи чудові урбаністичні пейзажі. Розповідь відкривається чудовою панорамою Києва з золотоверхими церквами, але дійсність – русифікаційна політика царського уряду – не давала можливості для оптимізму. Тому чорні хмари, які нависли над українством, були образом-символом, що уособлював у собі національне гноблення. Провідна ідея твору така: «…закутали чорні хмари Україну, зібралися з усіх усюдів і заступили нам ясне й прозоре небо і заплутали у тінь і мряку увесь наш рідний край. І хто розжене ті хмари…».
- Тірі М. Проїздом у Києві /Марсель Тірі ; пер. з фр. Дмитра Чистяка. – Київ : Самміт-Книга, [2016]. – 208 с. : іл., портр.
Ця книга – автобіографічна розповідь бельгійського солдата про трагічні зимові події 1917-1918 років, коли Київ був захоплений більшовиками під командуванням Михайла Муравйова. Це розповідь молодого солдата про війну та жорстокість, про його українських товаришів, а також про життя пересічних киян, їх погляди на революцію та боротьбу УНР проти радянської росії. Події сторічної давнини, що розгорталися на київських вулицях, дивним чином перегукуються з подіями сьогодення.
- Гримич М. Клавка : роман / Марина Гримич. –Київ : Нора-Друк, 2019. – 336 с. : портр.
Динамічний сюжет книги Марини Гримич, засновниці й директорки видавництва «Дуліби», розгортається на тлі повоєнного Києва. Дія відбувається в Спілці письменників України та в київському письменницькому будинку РОЛІТ у 1947 році після розгромного для української літератури партійного пленуму. Драматичні події, учасниками яких стали літератори в умовах цькування і непростих етичних ситуацій, відбуваються на очах секретарки Спілки письменників Клавки. Одночасно стаються зміни в її до тої пори одноманітному особистому житті, героїня опиняється в центрі любовного трикутника. Роман, у якому яскраво й реалістично змальовані літературне життя 1940-х років, естетика соцреалізму, життя комунальної квартири, повоєнний Євбаз став одним із бестселерів 2019 року, вийшов у фінал одного з найпрестижніших конкурсів – «Книга року ВВС».
- Андрухович С. Амадока : роман / Софія Андрухович. –Львів : Видавництво Старого Лева, 2020. – 830 с.
У книзі Софії Андрухович Київ – це місто, яке розкриває таланти та дає можливість реалізувати себе всім. Києвом гуляють герої «Амадоки» – письменники, архітектори, українці та люди багатьох інших національностей. Київ руйнували, змінювали, на місці знищених будівель поставали нові. Не всі митці погоджувалися з тим, як різні влади бачили це місто на карті світу. Урбаністичних письменників не приймав російський міський простір, а українська мова вважалася мовою села. Архітектори також мусили підкорятися визначеним вимогам і будували, керуючись неписаним правилом: «Не зробиш ти – все одно зробить хтось інший» (розповідь про архітектора Каракіса). Київ незмінно відроджувався й спостерігав те, як фізично та емоційно ламали людей, як згасали таланти, як відроджувалися надії. Українці не корилися, не погоджувалися та боролися. Тому Україна завжди була проблемою для східної сусідки, викликала у росії справжню лють, бажання знищити українців. Сумна історія відносин головних героїв книги Романи та Богдана починається й закінчується на київських вулицях, розповідь про скалічені війною долі наших сучасників, про любов і терпіння переплітається з розповідями про долі людей інших часів і поколінь, пов’язується з ними узами понівеченої пам’яті.