Врубель Михайло Олександрович (1856—1910)
Влітку 1884 року молодий художник приїхав до Києва, де розпочався, як згодом напишуть дослідники, «київський» — найкращий, найяскравіший період його творчості. У Києві художник жив протягом п’яти років. Саме тут він пізнав кохання і творив на повну силу.Київ, Україну Врубель полюбив за Софію Київську, Кирилівську церкву, Дніпрові обшири, мальовничі смарагдові пагорби, за натхнення, яке подарував йому цей благодатний край. У Києві, обстежуючи та вивчаючи давні пам’ятки, Михайло Врубель всотував дух міста, дух Київської Русі. | прагнув наповнити ним свої твори. Він проникав у суть явищ, вивчав людську сутність — звідси глибина Врубелевих образів.
1884 року в куполі Софії Київської Михайло Врубель зобразив трьох архангелів, які разом із збереженим там мозаїчним оригіналом ХІ ст. символізували чотири сторони світу. А монументальні розписи стін Кирилівської церкви — своєрідний подарунок майстра місту.
Врубель так любив і так багато зробив для Києва й України, і водночас стільки ввібрав з цього краю і його культури, що сьогодні ми можемо впевнено говорити: цей митець вселенського рівня, справжній син нашої української землі! У Києві народився і задум відомої картини «Демон» за мотивами поеми М. Лермонтова.
Минув час, і режисер-символіст, містик Сурен Параджанов написав сценарій «Етюди про Врубеля», за яким український режисер Леонід Осика 1989 року створив фільм. Зйомки переважно відбувались у Кирилівській церкві.
Запрошуємо переглянути добірку книжок про цього неординарного митця з фонду відділу краєзнавчої літератури та бібліографії.
У цій книзі видатні пам’ятки київської архітектури, історичні місцевості та будинки представлено в контексті життя й творчості одного з найяскравіших майстрів Срібного віку Михайла Олександровича Врубеля (1856–1910). Розповідь про п’ятирічне перебування тоді ще нікому не відомого живописця в Києві доповнено інформацією про споруди, до реставрації та художнього оформлення яких він був причетний, про людей, з якими дружив, про роботи, створені в “київський період”
(1884–1889). Потім Врубель згадував про ці роки як про найщасливішу пору свого життя.
(1884–1889). Потім Врубель згадував про ці роки як про найщасливішу пору свого життя.
Ця книжка відкриває для читача новий, незвичайний аспект творчості Михайла Врубеля «київського» періоду – ангельську тематику. Йдеться про підготовку та створення кирилівських ікон і монументальних композицій, а також ескізів до розписів собору Святого Володимира. Подаються цікаві подробиці, пов’язані з перебуванням художника в Києві, інших містах України, колом його спілкування. Своєрідним історично-біографічним тлом оповіді про київські шедеври Врубеля є численні спогади сучасників, листи, світлини того часу. Яскравий акцент книжки – репродукції творів генія модерну.
У книзі вперше представлена повна історія Кирилівської обителі упродовж ХІІ -ХVІІІ ст. Пропонуються нові гіпотези щодо часу та обставин заснування храму, його посвяти Св. Кирилу Александрійському, архітектурних особливостей та системи фрескового розпису.
Показана роль меценатів монастиря в його розвитку. Розлого відтворена історія відкриття давніх кирилівських фресок на початку 80-років ХІХ ст. А.Праховим та М.Врубелем. Глибоко аналізується “світ Врубеля”, його стінописи та ікони. Здійснено реконструкцію Кирилівського некрополя в самому храмі, на монастирському подвір’ї та окремому Кирилівському цвинтарі.
Показана роль меценатів монастиря в його розвитку. Розлого відтворена історія відкриття давніх кирилівських фресок на початку 80-років ХІХ ст. А.Праховим та М.Врубелем. Глибоко аналізується “світ Врубеля”, його стінописи та ікони. Здійснено реконструкцію Кирилівського некрополя в самому храмі, на монастирському подвір’ї та окремому Кирилівському цвинтарі.
Кирилівська церква – перлина культури стародавнього Києва. Визначна архітектурна і мистецька пам’ятка ХІІ ст. зберігає чимало таємниць, розкрити які, бодай частково, допомагає залюблений у нашу історію погляд фахівця, що запрошує подивитися на храм і пов’язані з ним події небайдужими очима.
Марголіна І. Дзеркало вічності. Київська Кирилівська церква та Свято-Троїцький монастир / Ірина Марголіна, Василь Ульяновський. – Київ : Либідь, 2019. – 384 с.Автори книги подають історію Кирилівської обителі впродовж XII—XVIII ст., спираючись на унікальні архівні матеріали, нововиявлені артефакти. Розлого відтворена історія відкриття давніх кирилівських фресок на початку 80-х років XIX ст. А. Праховим та М. Врубелем. Глибоко аналізується “світ Врубеля”, його стінопис та ікони.
Книжка відомої київської дослідниці присвячена належно не вивченому й не оціненому живопису видатних і малознаних українських митців ХІХ ст.. в Кирилівській церкві. Містить нові матеріали, документи, факти, цікаві гіпотези щодо творчості у цьому храмі І.Селезньова, Х.Платонова, С.Гайдука, М.Климанова, М.Кузнецова та інших митців, доробок яких досі залишався в тіні шедеврів М.Врубеля. Видання багато ілюстроване.
Книга розповідає про історію Володимирського собору. Декілька сторінок присвячені й внеску Михайла Врубеля у проєкт оздоблення і чому саме його ескізи не були офіційно затверджені та не втілилися у життя.
Врубель : [альбом] / авт.-сост. Д.В. Сарабьянов. – Москва : Изобразительное искусство, 1981. – 48 с.Альбом присвячений творчості геніального живописця. До складу ввійшло 30 кольорових і тонових репродукцій.
У книзі, виданій до 100-річчя Київської картинної галереї, розповідається про один з найстаріших художніх музеїв України, колекція якого нараховує понад 13 тисяч творів образотворчого та прикладного мистецтва. Містить розділ про роботи Михайла Врубеля, які присутні у цьому музеї, та їхні репродукції.
Підготовлена відомими київськими науковцями та музейними працівниками книжка знайомить читача зі знаменитими православними святинями Києва.
Цікаво й нетрадиційно розповідається про його славетні храми та монастирі, які сформували духовний простір древнього святого міста, про їхню багату історичну долю, неповторну красу й мистецьку довершеність. Є розділ про Кирилівський храм.