ТЕТЯНА АСАДЧЕВА

Старий або університетський ботанічний сад є одним з найстаріших ботанічних закладів України, а його унікальна колекція рослин, зібрана кількома поколіннями науковців, налічує понад 9000 видів, форм та сортів.

22 травня 1839 року в Києві був заснований Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна, що є пам’яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Він знаходиться в історичному центрі міста Києва неподалік Червоного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка та займає територію у 22,5 га.

До 185-річчя столичного ботанічного саду, який впродовж багатьох років є однією з найулюбленіших локацій для прогулянок серед киян, згадаємо найцікавіші факти про нього:

Вважається, що ідея створити зелену зону неподалік університету належить видатному архітектору Вікентію (Вінченцо) Беретті, який на той час розробляв проєкт цього київського вишу. Тож відомий зодчий запропонував облаштувати на території пустиря сад, який прилягатиме до корпусу університету.
Формування колекції тропічних та субтропічних рослин розпочалося ще до заснування ботанічного саду. За архівними документами, перші рослини для майбутньої колекції почали надходити до Києва ще у 1834 році. Її основу склали рослини, отримані з Кременецького ліцею.
Першим директором ботанічного суду став завідувач кафедри ботаніки Київського університету німецький вчений Ернест-Рудольф Траутфеттер. Саме під його керівництвом у травні 1839 року були висаджені перші посіви насіння, одержані з інших ботанічних садів.

Саме завдяки діяльності професора Траутфеттера колекція рослин у саду істотно зросла та вже складала: 25 416 дерев, 419 видів кущів та чотири тисячі інших рослин.

У 1846 році на території ботсаду розпочалося будівництво оранжереї для розміщення колекцій тропічних та субтропічних рослин. За оранжереями були збудовані тераси, які збереглися до наших днів. А вже за чотири роки уся територія саду була засіяна різними кущами, деревами й травами. Благоустрій саду завершили лише у 1853 році, коли навколо ділянки встановили огорожу.
Популярність Київського ботанічного саду стрімко зростала не лише в тогочасній російській імперії, але й в усій Європі. І вже у 1852 році на території ботанічного саду було понад 25 000 дерев, понад 400 видів кущів та понад 4000 інших рослин.

Зараз колекція ботсаду налічує близько 9000 тисяч рослин різного географічного походження, яка вважається однією з найчисельніших в Україні.

У 1898 році у Київському ботсаду вчений Сергій Навашин здійснив одне з найвидатніших відкриттів у ботаніці, дослідивши механізм подвійного запліднення рослин.
З квітня 1908-1913 роки на території Ботсаду відкрився перший київський зоопарк. Він був заснований за ініціативи Київського товариства любителів природи.Перша колекція звіринця нараховувала 115 видів тварин та птахів загальною кількістю близько 400 екземплярів. Зоопарк фінансувався на пожертви меценатів та простих киян-любителів природи, що залишали кошти у скриньці «Товариства з утримання тварин та птахів, які мешкають у звіринці», встановленої біля входу у зоопарк.

Згодом київська міська влада виділила для зоопарку нову локацію на Шулявці.

Ботанічний сад має ім’я видатного ботаніка та науковця, професора Олександра Фоміна, який керував ним у період з 1914 по 1935 роки. Ще навчаючись в університеті, він створив школу ботаніків, займався дослідженням папоротеподібних та голонасінних рослин Кавказу, Далекого Сходу та України.

Олександр Фомін віддав своє життя науці, а весь свій вільний час — Ботанічному саду. Саме завдяки йому унікальну колекцію рослин вдалося зберегти у буремні роки Першої світової та революційних подій.

За спогадами колег, вони заготовляли дрова для опалення оранжерей, пересаджували покалічені бойовими діями дерева. Тільки завдяки самовідданості вченого вдалося зберегти багато рослин, вік яких на сьогодні складає 150-200 років.

У садовому будиночку на території Ботсаду академік Олександр Фомін прожив до своєї смерті у жовтні 1935 року.

У роки Другої світової війни Ботсад був істотно пошкоджений не лише внаслідок бойових дій, але й внаслідок розграбування колекції. Лише при відступі нацистів з Києва у 1943 році були вивезені десятки пальм та орхідей, а також цінний жіночий екземпляр ґінкго білоба, що надалі значно загальмувало розмноження цих реліктових дерев у Києві.

Також значна частина дерев зрубувалася містянами для опалення будинків під час війни.

Ботсад відновив свою роботу для киян у 1944 році.

Перлиною колекції саду є знаменита пальма Лівістона: у 1839 році її привезли з Кременецького ботанічного саду, де вона провела 20-30 років. Наразі її вік складає понад 200 років. Пальма є окрасою колекції субтропічних рослин, має статус національного надбання.У 1970-х роках спеціально для неї була проведена реконструкція оранжереї-кліматрону, і висота її стелі була збільшена до 35 метрів. Наразі висота пальми складає понад 30 метрів, а гілки вже торкаються стелі теплиці. І це абсолютний рекорд. На думку вчених, вік пальми є абсолютним рекордом, оскільки у природі ці дерева стільки не живуть, бо ламаються від вітру під власною вагою. З 1979 року щорічно пальма радує киян своїм цвітом на початку лютого. І лише у 2023 році через війну, постійні вибухи й блекаути вона вперше не квітнула. Однак цього року унікальне дерево порадувало гостей Ботсаду, подарувавши гостям атмосферу справжньої тропічної весни.

У Ботсаду Фоміна знаходиться і найстаріша каштанова алея. Вона була створена ще у середині ХІХ століття за ініціативи палеоботаніка Опанаса Роговича. Перші каштани у саду з’явилися ще у 1842 році, а перетворилися на повноцінну алею вже у 1862 році.
Ще однією родзинкою саду є знаменита колекція магнолій, що налічує близько 65 видів. Тому щороку навесні тисячі киян та гостей столиці приходять на територію Ботсаду, щоб помилуватися цими прекрасними квітами.