03-04-2020 Події сивої трьохсотрічної давнини й зараз хвилюють нас, змушують осягати, осмислювати і переосмислювати їх. Вони дають сучасним українцям важливі історичні уроки. Могутні постаті стародавніх гетьманів багато в чому є орієнтирами для сучасників.
1709 рік… Українські державники на чолі з Іваном Мазепою зазнали поразки у війні з Московським царством. Частина емігрувала на територію сучасної Молдови, і центром української еміграції стало місто Бендери. Там наприкінці 1709 року Іван Мазепа помер.
5 квітня 1710 року старшина й козаки в Бендерах обрали Мазепиного наступника. Новим гетьманом став Пилип Орлик, колишній головний писар. Вручивши Орликові гетьманську булаву, козацька рада затвердила «Конституцію прав і свобод Запорозького війська», яка більш відома як «Конституція Пилипа Орлика». І не випадково: той підготував більшу частину тексту, а потім відредагував увесь документ.
Повна назва цього документа – «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою».
У статтях Конституції Орлика визначався національно-державний суверенітет України. Договір починався з урочистої декларації, що Україна з обох боків Дніпра має бути на вічні часи вільною від чужого панування. Головним постулатом Конституції була повна незалежність України від Москви. У другому пункті обумовлювалося, що по закінченні війни з Московією всі невільники-українці, які перебувають там, повинні повернутися додому, а також щоб було компенсовано всі шкоди, які завдала Україні Москва.
Конституція вперше за козацької доби в історії України повертала Києву статус столиці й залишала йому та іншим містам їх вільності. До 1714 року документ ще діяв у Правобережній Україні, а гетьман користувався ним у дипломатичних відносинах.
Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обґрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.
Ця пам’ятка й досі вельми цікава та важлива з точки зору конституційних прагнень сучасної України.
Пам’ять про Пилипа Орлика зберігається, насамперед, як про автора першої в історії людства конституції демократичного суспільства.
У фонді нашої бібліотеки є матеріали, що знайомлять з цією сторінкою української історії.
Коляда, І. А. Пилип Орлик / І. Коляда, С. Коляда, О. Кирієнко. – Харків : Бібліотекар, 2019. – 122 с. : портр.
Матях, В. М. Гетьман в еміграції Пилип Орлик : історико-історіографічний портрет політика / В. М. Матях // Український історичний журнал. – 2011. – № 4. – С. 116-131.
У статті особливу увагу звернуто на політико-теоретичну спадщину П. Орлика.
Вовк, О. Б. Конституція Пилипа Орлика : оригінал та його історія / О. Б. Вовк // Архіви України. – 2010. – № 3-4. – С. 145-166 : іл.
Уперше публікується віднайдений нещодавно україномовний оригінал Конституції Пилипа Орлика, засвідчений власноручним підписом і печаткою Війська Запорозького.
По закінченні карантину запрошуємо до бібліотеки, де на вас чекають ці та інші історико-документальні джерела.