25.04.2024
Ще не всюди відпалахкотіло світле полум’я квітучих абрикос, від аромату якого обертом йде голова, а у нас з вами є можливість потрапити в дивосвіт трепетного абрикосового аромату, яким просотані сторінки роману «Абрикосова книгарня» молодої волинської авторки Орести Осійчук. Ви сповна відчуєте чарівний дух абрикос над всіма родинними перипетіями персонажів, а ще тут пахне книгами, цинамоном, мармулядою, пирогами та маковими завиванцями.
Осійчук, О. М. Абрикосова книгарня : роман / Ореста Осійчук. 3-тє вид – Київ : Наш Формат, 2023. – 240 с.
Ореста Осійчук – сучасна українська письменниця, авторка циклу романів «АЙХО», володарка першої премії міжнародного конкурсу «Коронація cлова» й відзнаки «Найкращий дебют» порталу «БараБука», лавреатка Всеєвропейського конвенту «Єврокон».
Не так давно письменниця дебютувала з романом «Абрикосова книгарня», події якого розгортаються на тлі Галичини початку минулого століття. Авторка нас знайомить з історією життя двох Михайлів, яких розділяє століття і таємна сімейна драма. Через скрутні статки Марія вимушена віддати свого 9-річного сина Міська на виховання родичам свого покійного чоловіка, вуйкові Стефану – власнику книгарні та цьоці Касі – доволі суворій жінці, яка попри свою неухильність шкодує хлопчика, намагається всіх довкола пригостити своїми запашними смаколиками. Місько стає їм практично за рідного сина, заводить друзів, закохується в Іренку, але так і не отримує внутрішнього спокою, бо не може змиритись з тим, що мама його покинула. Він не впевнений в цьому, бо цьоця регулярно приносить йому листи від мами. А з вуйком йому подобається працювати в книгарні. В цій родині його окутують невтомною турботою, розумінням, теплом та домашнім затишком.
Так оповідь про життя ще не зовсім дорослого Міська Фариняка взаємопереплітається з історією нашого сучасника Михайла Фариняка, який приїжджає в провінційне містечко, щоб відчути зв’язок із рідним корінням – розгадати давні потаємини свого діда. Врешті-решт привідкривається завіса всіх сімейних таємниць. Книга змушує нас разом із героями радіти і сумувати, любити і ненавидіти, а ще вражає влучними дотепами і колоритною мовою.
Хочете дізнатись розв’язку двох родинних історій? Тоді сміливо занурюйтесь в сюжет цього атмосферного твору, але перегорнувши останню сторінку роману, ви обов’язково пожалкуєте, що книга вже дочитана.
Фото взяті з мережі «Інтернет».
18.04.2024
«Я хотіла розповісти історію про те, як нам важко прощатися з нашим радянським минулим і про те, що досі воно є буквально в кожному із нас. Ці проблеми вирішуються не на рівні держави, а на рівні кожної конкретної людини роботою над собою», – сказала Люко Дашвар на презентації роману «Спадок».
Дашвар, Л. Спадок : роман / Люко Дашвар – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2023. – 495 с.
Люко Дашвар – сучасна українська письменниця, журналістка, багаторазова лавреатка літературних премій, володарка відзнаки «Золотий письменник України». Чимало вітчизняних ЗМІ називають її «найтиражованішою письменницею країни». На сьогодні загальний наклад її книжок перевищив пів мільйона примірників. Твори Люко Дашвар – динамічні оповіді про життя людей, вражають нас своєю щирістю і відвертістю. Саме завдяки роботі журналісткою, авторка познайомилась з долями найрізноманітніших людей і створила глибокі психологічні портрети, які додають її романам необхідної правдивості.
Попри успішну письменницьку кар’єру Люко Дашвар вважає роман «СпАДок» своєю першою книгою, над нею авторка працювала найдовше. Задум роману виник 24 лютого 2022 року. Події в ньому розгортаюся в розкішному маєтку під Києвом напередодні повномасштабного вторгнення. Тут мешкає відомий радянський архітектор Гнат Куроган. Незважаючи на те, що живе він в Україні, не полишає свої абсурдні ідеї повернення розваленого колишнього союзу. Невдовзі він святкує своє 88-річчя, до нього приїдуть сини та онуки: кровні і не зовсім, але кожен по-своєму мерзотний у своїх спробах отримати ласий кусень дідового спадку. Всі Гнатові родичі марили грошима через надмірну зверхність та байдикування, а дехто, крім того, хворів на несамовиту пристрасть до алкоголю та ігроманії. Та несподівано напередодні святкування одного із синів Гната Курогана знаходять вбитим у бібліотеці замку. Хто скоїв страшний злочин? Невже спадок вартий життя рідної людини?
Всі секрети перед нами розкриються на передостанніх сторінках роману. «В наш український спадок прокрався «московський ад». Ми остаточно прощаємося з нашим радянським минулим. Воно було непростим, вкрай важливо це усвідомлювати», – слушно зауважує пані Ірина. Як тут не погодитись з авторкою.
Фото взяті з мережі «Інтернет».
11.04.2024
Чи бувають в вашому житті миттєвості, коли збіг обставин змушує вас розпочати рух в абсолютно протилежному спрямуванні? Джон Кракауер у своїй книзі «У дикій глушині» шукає відповідь на питання, що саме спонукає людину залишити всі блага цивілізації і вирушити в безкраю віддалину, щоб відчути повне єднання з природою і намагатися вижити в екстремальних умовах.
Кракауер, Дж. У дикій глушині / Джон Кракауер ; пер. з англ. Ксенислави Крапки. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2021. – 278 с.
Джон Кракауер – один із найвпливовіших американських письменників, журналіст, автор світових бестселерів у жанрі нон-фікшн. У листопаді 1983 він покинув займатись теслярством і рибальством, і став професійним письменником-фрілансером. Серед найбільш відомих його творів: «У дикій глушині», «В розрідженому повітрі», «Під знаменами раю», «Де чоловіки покривають себе славою: Одісея Пета Тілмана».
Книжка «У дикій глушині» успішно витримала декілька перевидань і стала справжнім світовим бестселером. Це історія про 24-річного хлопця Кріса Мак-Кендлесса, який після успішного закінчення коледжу та після подорожей автостопом по Америці вирушив у свою найважливішу подорож – на Аляску. Автор провів грандіозну дослідницьку роботу по упорядкуванню фактів із життя Кріса, які були отримані від близьких людей, друзів, просто випадкових людей, що підвозили героя до певної місцевості, зі щоденника, від листівок, що отримували друзі. Кріс був поборником простого життя, захоплювався книжками авторів, які возвеличували саме таку відмову від всіляких переваг комфорту.
Його особистість викликає чималий інтерес, адже ми не маємо сповіді самого героя. Але чому перспективний хлопець, який щойно закінчив університет і має всі шанси побудувати успішну кар’єру, раптом пориває з рідними, жертвує всі заощадження на благодійність та вирушає світ за очі? В книзі багато цитат з улюблених книжок Кріса – він так любив їх виокремлювати; теплих розповідей людей, що знали його – історій ще декількох особистостей, які хотіли поринути у далекий світ подорожей, ризикуючи життям.
Пан Кракауер передає нам небачену красу та реальну небезпеку тих доріг. А ще цитує щоденник Кріса. Цей кропіткий аналіз допомагає зрозуміти природу безстрашних шукачів пригод, які досліджують безкраї простори, недосяжні вершини, незвідані глибини заради прогресу всього людства.
А нам би дуже хотілось почути і ваші враження після прочитання.
Фото взяті з мережі «Інтернет».
04.04.2024
Що спільного між богемним життям у Парижі 1922-1946 років, подіями в Києві 2010-2014-го та доволі розміреним життям у Женеві наших днів? Про загадкове життя і долю українського художника-емігранта Марка Мазура і його зниклої колекції живопису читаємо в романі Олеся Ільченка «Порт Житана».
Ільченко, О. Порт Житана : [роман] / Олесь Ільченко. – Чернівці : Меридіан Черновіц, 2020. – 256 с.
Олесь Григорович Ільченко – сучасний український поет, прозаїк і сценарист. Автор понад тридцяти книг для дорослих і дітей, численних публікацій в пресі на культурологічні теми. Лавреат телепремій «ТЕФІ» і «Телетріумф». Член Асоціації українських письменників, Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України. Пише вірші, прозу та сценарії, на один з них поставлено художній фільм «Я той, хто є».
Роман «Порт Житана» – це історія про мимовільну втечу і обов’язкове повернення, справжнє кохання і вдавану закоханість, про те, як складно брати на себе відповідальність, щоб зробити важливий вибір. Ми знайомимось з двома героями роману: мистецтвознавцем Сергієм Коваленком і видатним художником Марком Мазуром. Пан Мазур тікає з України в Європу в 20-х роках минулого століття через загрозу нищівної совкової чуми, а вже на початку двохтисячних український мистецтвознавець Сергій відправляється на пошуки зниклих шедеврів. Забуті творіння російського авангарду насправді є українськими, вони вкрай необхідні для поповнення колекції пана Бориса Берга. Ми опиняємось не тільки в Києві, а ще й в Женеві та Парижі, який був епіцентром світового мистецтва. І стаємо справжніми свідками французького богемного життя.
Олесь Ільченко і сам з’являється як персонаж у власному романі, у ролі письменника Ільченка, який виступає в Женеві. «Порт Житана» – це не просто ресторан з видом на Монблан, це улюблений ресторан Сергія і Марка. Саме з цього місця починається і закінчується історія Олеся Ільченка.
Післясмак круговерті подій твору не так скоро зможе відпустити вас, як минуле не відпускає сьогодення. Автор стверджує: нам варто бути досить сильними для того, щоб прийняти сьогодення таким, яким воно є.
Фото взяті з мережі «Інтернет».
02.04.2024
Які асоціаії найчастіше викликають у нас ніжно-блакитні квіти цикорію? Вони розкривають свої небесні серцевинки до сонця, щоб всотати цілющі промені і зцілити наші душі. Роман Ольги Лілік «Квіти цикорію» насичений неймовірними образами природи і нагадує строкатий гобелен із розмаїтих окремих лусточок, але в ньому ще й про зламані долі, надії та розчарування, кохання і осінь.
Лілік, О. Квіти цикорію : роман / Ольга Лілік. – [Київ] : Академія, 2018. – 256 с.
Ольга Лілік – сучасна українська письменниця, журналістка, лавреатка третьої премії часопису «Березіль». Авторка повістей «Спогад» і «Чорний дощ» та роману «Квіти цикорію». Письменниця дуже любить українське село і вдатно передає його різнобарви у своїх творах.
Так і в основу книги «Квіти цикорію» лягли особисті спогади пані Ольги про дідусеве село, в яке вона любила приїздити ще дитиною. Українське село і є головним героєм твору. Сюди повертаються з великого міста до рідної домівки ті, хто хоче віднайти душевну рівновагу, попросити пробачення в батьківської хати, вкрай осиротівшої без живих душ. Ось і Петро вже десять років як повернувся у рідне село. Його повернення схоже радше на своєрідне вигнання. Тут живе його рідна сестра Катерина, з якої у нього доволі складні взаємини. Ще в нього є старший брат Павло, який інколи навідується до своїх брата та сестри. Саме тут Петро знайомиться з Івою, дівчиною свого сина Максима, яка приїздить до села зі свою таємницею. Ця доленосна зустріч змінить все його життя.
А ще ми зустрінемо і колишнього банкіра, який примножуючи свої статки, остаточно втратив совість. Буде знайомство і з директором школи, з бабою Устею й слабким Тимошем, зі старою Манею, Горпиною, Юрком та багатьма іншими. Вони всі такі різні – часом відверті, інколи закриті, мають розірвані сім’ї і розбиті мрії – свої надії і свої випробування, виписані з сердечною теплотою. Та попри все ми відчуваємо невимовний щем, що акумулювався глибоко в душі авторки, він виривається щирою засторогою: найголовніша наша біда – нелюбов до землі, на якій ми живемо і зневага до тих, хто так тяжко на ній працює. Зцілюйте свої душі неспішним лікувальним читанням і пам’ятайте: цикорій – це не всюдисущий бур’ян, а багатюще джерело вітамінів, яке допомагає зняти не тільки стрес та втому, а ще й зміцнити нашу витривалість.
Фото взяті із мережі «Інтернет».