Мене немає без України
М. Морозенко
Село Малин Млинівського району Рівненської області. Воно увійшло в історію як одне із стражденних сіл України, опалених війною. 13 липня 1943 року німецькі карателі зігнали жителів села у церкву і живцем спалили усіх. Через 23 роки після трагедії у цьому селі народилася дівчинка, якій судилося увібрати біль рідної землі, вилляти її на папір.
Марія Морозенко побачила світ 15 березня 1969 року в багатодітній сім’ї – дівчинка була дев’ятою із дванадцяти дітей. Так сталося, що, коли Марійці було дев’ять років, трагічно загинув батько. І всі діти одного дня подорослішали. Дванадцять дітей піднімала на ноги самотужки мама, Неоніла Андріївна, «Мати-героїня». Мама стала єдиною опорою у житті. «На білім полотні троянди темно-сині, як неньчин біль недоспаних ночей», – мамин смуток відбився яскравим спомином дитинства на все життя.
Пережитий біль втрати, вболівання за маму і рідних розвинули у дев’ятирічної дівчинки подвоєне відчуття людських переживань. У той час, коли її ровесники захоплювалися дитячими іграми, Марійка пише свій перший вірш і відправляє його у республіканську газету «Зірка». Невдовзі прийшла відповідь, що надихнула її на подальшу творчу працю. Дорогою зі школи через день заходила до сільської бібліотеки. Вона поринає у світ книги: багато читає, виступає зі своїми віршами у школі, у районі. Рівненський письменник Євген Шморгун, познайомившись із творчістю юної авторки, порадив їй засвоїти правила віршування. Дівчинка читає праці Івана Франка, підручники з літературознавства. І постійно пише…
Після закінчення школи Марія працює старшою піонервожатою восьмирічної школи, хоча понад усе мріяла навчатися у вузі. Але для цього їй потрібно було зібрати кошти, щоб мати змогу жити у місті. Допомоги їй було чекати нізвідки. До того ж Марія не звикла сподіватися на когось. Вона знала, що всі життєві труднощі мусить здолати сама. За кілька років, приїхавши до Києва, Марія вступає на факультет журналістики.
Наприкінці вісімдесятих років навчалася на студії Катерини Мотрич. Уроки поетичної вправності брала і в Петра Засенка на студії «Веретено», якою керувала поетеса Марія Воробей. Петро Петрович слухав уважно вірші, особливу увагу звертаючи на римування. Завдяки Петру Засенку взяла собі прізвище – Морозенко (Справжнє
прізвище – Мороз).
У 1994 році почалася пісенна діяльність поетеси. Нині у її творчому доробку більше сотні пісень, які звучать на радіо, – в Україні та за кордоном. А у 1999 році побачила світ перша збірка Марії Морозенко «Зоряні перевесла».
У 2000 році Марія вступає до Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького на факультет української філології, який з відзнакою закінчує в 2005 році. В цей же час вона активно займається літературною творчістю для дітей. Видавництво «Преса України» зацікавилося казками Марії Морозенко. Тут було створено переказ словацької казки «Дванадцять місяців» та видана авторська казка «Про незвичайні пригоди хлопчика Чока, який шукав Країну Щастя».
Марія цікавиться українською історією, намагається по-філософськи її осмислити. У 2005 році вона видає поему «Княгиня Ольга». Презентація цієї книжки відбулася у Будинку вчителя. Продовженням історичної праці стала поема «Князь Святослав».
Навесні 2006 року на світ з’явилася збірка «Елегія любові». Цього ж року письменницю було прийнято до Національної Спілки письменників України.
Сьогодні Марія Морозенко – письменниця і поетеса, патріотично віддана українському слову – намагається зібрати біля себе молодь з усіх куточків країни, щоб допомогти їм проявити себе і відкрити свій талант.
Зараз вона працює літературним редактором, а також є керівником культурологічної студії «Духовність української родини», що діє при Національному музеї літератури. Вона – голова Творчого об’єднання дитячих письменників Національної спілки письменників України.
Марія Морозенко удостоєна багатьох відзнак за свою літературну діяльність. 2005 року вона отримала золоту нагороду 3-ї Всеукраїнської виставки-ярмарку «Буквиця» за віршовану казку «Про незвичайні пригоди хлопчика Чока, який шукав Країну Щастя». У 2008 році письменниця стала лауреатом конкурсу «Рукомесло» в номінації «Твори для дітей». У 2009 – нагороджена ювілейною медаллю
«90-річчя карного розшуку України». У 2010 році Марія Миколаївна стала переможцем конкурсу «Різдвяне диво» в номінації «Мала проза», а також конкурсу «Українська сила» (за рукопис повісті «Великий характерник Іван Сірко»). Етюд письменниці «Вони і лелеки» увійшов у сотню найкращих українських новел конкурсу «Сила малого». За прозові твори для дітей – «Іван Сірко, великий характерник», «Іван Сірко, славетний кошовий» та «Я закохалася» Марія Морозенко удостоєна Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки.
Марія Морозенко займається волонтерською діяльністю, допомагає бійцям, що воюють на Сході, відвідує поранених воїнів у шпиталі, які чекають на підтримку та спілкування.
У жовтні 2014 року за ініціативою письменниці у Національному музеї літератури України проведена благодійна акція «На цій землі нас не здолати», кошти від якої направлено на допомогу українським бійцям у зоні антитерористичної операції. Частину зібраних під час акції книжок відправлено у дитбудинки Слов’янська.
Проте, своєю основною працею поетеса вважає творчість як осмислення глибинної, таємничої душі. Саме це є першоосновою її ніжного, доброго, мудрого поетичного слова.
У Публічній бібліотеці імені Лесі Українки відбулася низка заходів за участю Марії Морозенко:
Недільна варта милосердя у бібліотеці разом з Марією Морозенко
Міський клуб бібліотекарів разом з Марією Морозенко
День Гідності та Свободи у бібліотеці разом з Марією Морозенко
І от нова зустріч з Марією Миколаївною. Цього разу у прямому етері.
Шукайте твори Марії Морозенко в електронному каталозі.
Морозенко, М. Княгиня Ольга : [історична поема] / Марія Морозенко. – Київ : Задруга, 2005. – 92 с. : іл.
Княгиня Ольга, сильна особистість і велична правителька Русі, вабить (до себе) не одне покоління. Сила її духу пробуджує нинішні покоління буди свідомими рідної землі, стійко стояти на сторожі її інтересів.
Марія Морозенко схиляється перед мужністю жінки-правительки, що не воювала, а керувала державою.
Морозенко, М. Іван Сірко. Великий
характерник : [повість : для середнього шкільного віку] / Марія Морозенко. –
[Львів] : Видавництво Старого Лева, [2010]. – 165 с. : іл.
Життя Івана Сірка овіяне легендами і сповнене карколомних пригод. Він народився незвичайною дитиною, з особливим даром характерництва, що допоміг йому здобути багато перемог, і передусім – над собою.
Морозенко, М. Я закохалася : повість / Марія Морозенко. – [Київ] : Академія, 2017. – 127 с.
І в юному віці кожен має свій характер і своє життя. Шукає себе і власними кроками йде у світ. Переконується, що неможливо з усіма дружити і не мати конфліктів. Бо всі – різні. Неоднаково думають, поводяться і здобувають досвід. Гіркий досвід – також. У героїні цієї повісті – чуйне серце. Думками і почуттями вона вже доросла. Закохується. Розчаровується. Знаходить правильні думки. І опиняється на порозі кохання, про яке мріяла.
Україна починається з тебе : [поезія і проза : для дітей шкільного віку] / [упоряд., передм., післям.
М. М. Морозенко]. – Київ : Фенікс, 2017. – 256 c. : іл.
Нова книжка «Україна починається з тебе» – це збірка коротких прозових і поетичних творів, адресованих передусім школярам молодших та середніх класів. Її творці прагнули розказати їм про країну, в якій вони живуть, про те, чому така важлива для нас Незалежність України та що може зробити кожен громадянин, навіть у юному віці, аби любити Батьківщину не тільки на словах.
Читайте якісну літературу!