Онлайн-лекція «Intermezzo: експеримент з потоком свідомості», приурочена до дня народження українського письменника Михайла Коцюбинського, відбулася 13 вересня в межах проєкту «Гра зі смислами». Спікери – мистецтвознавець і письменник Анатолій Горовий та поет, філолог Дмитро Луняка – намагались у прямому етері розібратися, в чому ж полягає феномен потоку свідомості у новелі «Intermezzo» та що прагнув висловити Михайло Коцюбинський.
«Intermezzo» – імпресіоністична новела, написана у 1908 році в Чернігові. Складається з 11 частин, що пов’язані образом митця – учасника й оповідача зображуваного; розповідає про його духовне одужання при зустрічі з природою. У творі порушено проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу.
Твір написаний після подій Російської революції 1905–1907 рр. Новела має автобіографічний мотив. Улітку 1908 р. Коцюбинський поїхав відпочивати до села Кононівка, що на початку ХХ ст. входило до складу Полтавської губернії. Тепер це північний куток Черкащини, Драбівський район. Свою новелу письменник присвятив кононівським полям. На той час їхнім власником був Євген Чикаленко, відомий український меценат, який і вмовив митця відпочити у своєму маєтку.
У ході лекції-дискусії спікери дійшли згоди, що «Intermezzo» можна сміливо назвати першим втіленням «потоку свідомості» в тексті. Для порівняння, перше психолого-біографічне есе ірландського письменника Джеймса Джойса «Джакомо Джойс», написане в манері «потоку свідомості», було написане тільки 1914 року. Анатолій Горовий розкрив передумови модерністських пошуків Михайла Коцюбинського, порівняв новелу «Intermezzo» з іншими етюдами письменника, відзначивши подібність у манері висловлювання. Дмитро Луняка окреслив філолофію імпресіонізму та її авторську реалізацію в новелі. Спікери також обговорили історію написання шедевру Михайла Коцюбинського і секрети символіки твору.
Які таємниці приховує відома зі шкільної програми новела «Intermezzo»? Дізнатися можна у відеозаписі етеру.