Про що розповідають письмена

День слов’янської писемності та культури – унікальне культурне свято, народжене глибокою пошаною до братів-першовчителів святих рівноапостольських Кирила та Мефодія, які створили писемність, здійснили переклад богослужбових книг з грецької мови на слов’янську, поширювали християнське вчення.

За свідченням середньовічного ученого Чорноризця Храбра, наше письмо з’явилося 863 року. То була глаголиця, яка за накресленням літер не мала аналогів у світі. Кирилиця побудована на основі грецького письма, з’явилася дещо пізніше.

Приводом для створення глаголичної абетки було звернення Великоморавського князівства до Візантії з проханням надіслати священнослужителів, які б хрестили слов’ян і правили службу зрозумілою їм мовою. Цю справу очолили Кирило і Мефодій, які мали великий досвід наукової, перекладацької, дипломатичної та релігійної діяльності. Виникнення писемності поклало початок літературі слов’янських народів, основу якої заклали «Проглас до Євангелія» Кирила, Докладні житія Кирила і Мефодія, «Шестоднев» Іоанна екзарха Болгарського, Абеткова молитва. Одним із перших дослідників Абеткової молитви був Іван Франко, вона перекладалася багатьма мовами. Після смерті Кирила і Мефодія їхніх учнів жорстоко переслідували, продавали у рабство і висилали з країни. На щастя, їх прийняла Болгарія, де було відкрито Преславську та Охридську школи. Справа переписування давніх манускриптів набула великого розмаху у Київській Русі.  Одночасно тут створювалися шедеври східнослов’янської оригінальної літератури: «Повість минулих літ» Нестора, «Слово про закон і благодать» Іларіона, «Повчання» Володимира Мономаха, «Моління» Даніїла Заточника, «Слова» Кирила Туровського, «Слово о полку Ігоревім», «Києво-Печерський патерик», Київський літопис. Діяльність братів-просвітителів здобула визнання в усій Європі, вони стали провісниками духовного розвитку кожної нації. Їх ідеї братерства і гуманізму, освіти через століття були розвинуті Кирило-Мефодіївським братством. Тисячолітній досвід людства свідчить про те, що найбільший скарб народу – це його національна мова, яка передається з покоління в покоління, об’єднує народи у нації та зміцнює державу.

Запрошуємо до читальної зали, де створено книжкову виставку, яка розповідає про витоки писемності та літописні памятки, що дійшли до нас із глибини століть.

Виставка триватиме до 10 червня.