13 травня віртуальна студія Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки приймала оригінального й цікавого гостя – письменника Ігоря Павлюка. Зустріч отримала назву “Інтимне дихання епохи”, промодерувала Ірина Костюк.
Ігор Павлюк належить до тих творчих особистостей, які вибудовували себе не завдяки, а всупереч. Історія появи такого сміливого гравця на літературній арені – річ, по суті, скандальна й феєрична водночас. У школі Ігор Павлюк був фізиком, а не ліриком, вчився в елітному інженерно-військовому училищі, яке готувало кадри для Байконуру. На другому курсі творчі амбіції студента дійшли до піку, тому училище було покинуте з бунтом. Тоді ж почали народжуватися вірші, за що юнак був покараний засланням у Забайкальську тайгу — будувати автомобільну дорогу із в’язнями.
Але Ігор Павлюк не драматизує події свого життя. Він зізнається, що цілком комфортно себе почуває у ролі народного поета. Освоєння точних наук стало у пригоді письменнику й допомогло вибудувати чітку ієрархію цінностей й адекватне відчуття себе у бентежному світі. Нині Ігор Павлюк є лауреатом численних національних та міжнародних премій, членом Британського ПЕН-клубу та Асоціації європейських письменників.
Письменник приятелює з лауреатом Нобелівської премії з літератури Мо Янем, друкує свої тексти в іноземних виданнях. Для Ігоря Павлюка еміграція не є проблемою, але він залишатися в Україні. Хоча, за його словами, українське суспільство ще не цілком володіє вишуканим поетично-естетичним смаком, тому реалізація в національному літературному процесі потребує і зусиль, і витривалості.
У прямому етері письменник продемонстрував нові книги, серед яких “Чорний льон”, “Спас”, “Arthania: Selected Poems”, “Буг”. Ми ділимося посилання на запис онлайн-заходу, за яким ви можете дізнатися про шлях становлення письменника Ігоря Павлюка.