Література – найлагідніший
спосіб торкатися болісних тем
Софія Андрухович
Все більше і більше з’являється якісної української літератури, яку хочеться читати залпом. Софія Андрухович – українська письменниця, публіцистка, перекладачка. Можливо – найсильніша авторка сучасної України.
Народилась майбутня літераторка в Івано-Франківську, в родині знаного письменника Юрія Ігоровича Андруховича. Дівчинка ще змалечку жила в атмосфері любові до літератури та книги. Мама Соні – Ніна Миколаївна – працювала в бібліотеці, відповідно дівча проводило там дуже багато часу. Читання книжок було найулюбленіших заняттям маленької Софії. «Книжки для мене з дитинства були чимось особливим, ходами в інші життя…, мріяла, що колись зможу потримати в руках свої книжки…» – згадує письменниця. Потім було навчання у природничому ліцеї та Українській академії друкарства.
Літературна кар’єра розпочалась у 2002 році романом «Літо Мілени». До 2007 року вийшли з друку ще три книги: «Старі люди», «Жінки їхніх чоловіків», «Сьомга». «Сьомга», еротична, відверта і модерна, стала подією – про неї говорили, писали, її рецензували, а авторку інтерв’ювали – і не завжди дбало й доладно… До того ж Софія власноруч проілюструвала свій роман, у книзі більше 70-ти авторських малюнків.
Далі було сім років письменницького затишшя. За ці роки Софія набралася досвіду – життєвого, материнського, літературного. Роман «Фелікс Австрія» став найочікуванішою прем’єрою осені 2014 року та одним з найяскравіших її творів. Хтось називає його історичним, хоча сама авторка це заперечує, мовляв, історичність тут – лише декорація. Досліджувати довелося чимало – Софія витягала з журналів, книжок та інших джерел різні факти про те, як одягалися, чим парфумилися, як розважалися жінки початку сторіччя. Вишукувала тогочасні рецепти, побутові описи… Цісарське місто Станіславів – це сучасний Івано-Франківськ, де сама Софія й народилася. До речі, Софія писала цю книгу, перебуваючи в Польщі, на стипендії Gaude Polonia.
Поява роману «Фелікс Австрія» неабияк пожвавила інтерес зарубіжної літературної спільноти до сучасної української літератури: книга не тільки стала справжнім бестселером в Україні, а й отримала відзнаки далеко за її межами.
Минулого року світ побачив ще один роман Софії Юріївни – «Амадока». Від моменту задуму до реалізації ідеї пройшло шість років.
Амадока – це містичне озеро, що колись давно існувало на межі українського Поділля і Волині. Озеро, що позначали на стародавніх картах, зникло безвісти як і тисячі, мільйони людей на війні, під час сталінських репресій, Голокосту. Сюжетні лінії роману «Амадока» відправляють читачів у часи єврейської катастрофи, сталінських репресій та знищення української інтелігенції. Хтось має відчути і розказати їхні історії.
Окрім письменства, пані Софія займається перекладами з англійської та польської. Так, вона переклала роман Мануели Гретковської «Європейка» (2006).
Що є визначальним у прозі Софії Андрухович? Мабуть, кожен читач знайде для себе щось своє. Однак не можна не зауважити надзвичайну простоту стилю. Це приклад прози, яка змушує поміркувати над нашим життям, звернути увагу на незначне замість того, щоб зосереджуватися на «глобальних» (на наш погляд) проблемах, навчає смакувати кожну мить так, ніби вона є останньою.
Навіть коли Софія Андрухович пише на складні теми (а робить вона це часто), її тексти читаються напрочуд легко – письменниця зізнається, що свідомо над цим працює. Особливості свого стилю сама Софія Андрухович описує словом «лжепсихотерапія». Це гра на межі відвертості та вигадки. Це щось вже відверте, але ще не ексгібіціонізм.
Роман «Амадока» став переможцем премії «Еспресо. Вибір читачів 2020». Надзвичайно тішить, що в наш час є письменники з таким неординарним талантом та творчим запалом, як Софія Андрухович.
Сьогодні ми вітаємо Софію Юріївну з днем народження і зичимо їй натхнення, творчої зрілості, особистого щастя. Чекатимемо на нові книги.
Андрухович, С. Амадока : роман / Софія Андрухович. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2020. – 830 с.
Понівечений до невпізнаваності в одній із гарячих точок на Сході України, герой роману тільки дивом залишився живим. Це сумнівна втіха, оскільки важкі травми призвели до повної втрати пам’яті: чоловік не пам’ятає ні свого імені, ні звідки походить, не пригадує жодної близької людини, жодного фрагмента свого попереднього життя. Таким його і віднаходить жінка, любов і терпіння якої здатні творити дива: сягати найглибших пластів забуття і спогадів, поєднувати розрізнені клапті понівеченої свідомості, зшивати докупи спільну історію.
Андрухович, С. Сьомга : роман / Софія Андрухович. – Київ :
Нора-Друк, 2015. – 350 с. : портр.
«Сьомга» є свого роду інтимною автобіографією – солодкою і смачною одночасно. Навіть гидкий вуайєрист наділений в її творі людськими рисами, а прості люди сповнені загадок і бажань. Саме завдяки манері написання Софія Андрухович створює атмосферу, яка містить елемент смутку і глибокого гуманізму.
Книга увійшла в короткий список (п’ятірку кращих) на конкурсі «Книжка року Бі-Бі-Сі – 2007».
Роман отримав другу премію на конкурсі «Краща українська книга» 2008 року від журналу «Корреспондент».
Андрухович, С. Фелікс Австрія : роман / Софія Андрухович. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2015. – 281 с.
Дія відбувається в 1900 році у Станіславові (зараз Івано-Франківськ). Роман написаний як щоденник головної героїні Стефи, де кожний розділ відповідає якомусь дню або присвячений спогадам і не позначений датою. І на тлі епохи, яка для нащадків щораз більше обростатиме міфами про ідилічне життя, – долі двох жінок, що переплелися так тісно, як стовбури дерев – у нерозривному зв’язку, який не дає ні жити, ні дихати, ні залишитися, ні піти.
Андрухович, С. Сузір’я Курки : [для мол. шк. віку] / С. Андрухович ; худож. М. Прохасько. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2016. – 47 с. : іл.
Сузір’я Курки – це історія про дитинство і старість, про зв’язок між живими істотами і природою, про емпатію і страхи, про бабусю і дівчинку, рись і кота, про курку Марічку і велику зоряну курку Іскру, яка дивиться з небес.