Януш Ядвіга

Януш Ядвіга Вацлавівна (12 травня 1933, с. Степань (Польща – тепер Сарненського району Рівненської області, Україна) — український мовознавець польського походження, провідний педагог вищої школи, доктор філологічних наук (1991), професор (1992), заслужений працівник освіти України (2003), академік Міжнародної академії наук вищої школи (м. Москва, 2001), громадський діяч, солістка-вокалістка, дипломант і лауреат багатьох конкурсів і оглядів художньої самодіяльності. Відмінник освіти України (2001).

Освіта

1951 р. закінчила з відзнакою Костопільське педагогічне училище (Рівненщина) за спеціальністю вчитель початкової школи.

1956 р. закінчила філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю українська мова та література. Присвоєна кваліфікація філолога, викладача української мови та літератури.

1951 по 1956 рр. Януш Я. В. навчалася у вокальній студії художньої самодіяльності Київського державного університету імені Тараса Шевченка,. 1973 р. прослухала повний, чотиримісячний курс підвищення кваліфікації викладачів на факультеті при Львівському державному університеті ім. Івана Франка по спеціальності  українська мова.

1992 р. склала екзамен з польської мови екзаменаційній комісії в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка.

Наукові ступені і вчені звання

1971 – захистила дисертацію на тему «Значення творчості І. Карпенка-Карого в історії мови української драматургії кінця ХIХ – початку ХХ ст.» на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю «Українська мова та література».

1975 –  присвоєне вчене звання доцента кафедри української мови.

1990 – захистила дисертацію на тему «Мова української драматургії кінець ХIХ-початку ХХ ст. (Лексика. Функціонально-стилістичний аспект)»  на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю «Українська мова».

1992 – присвоєне вчене звання професора кафедри української і російської мов.

2001 – обрана дійсним членом Міжнародної академії наук вищої школи – МАНВШ, присвоєне звання академіка.

Кар`єра

1956-1957 – викладач  співів у I-Х класах Кіцманської СШ Чернівецької області та викладач російської мови та літератури у вечірній школі  робітничої молоді в Кіцмані.

1957 – керівник художньої самодіяльності Ровенського сільськогосподарського технікуму.

1958-1984 – асистент, старший викладач, доцент мовознавчих кафедр Ровенського державного педагогічного інституту.

1985 – доцент кафедри журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

1985-1990 – доцент кафедри російської мови в Київському інституті народного господарства (тепер Київський національний економічний університет). З 1991 р.  – завідувач кафедри української та російської мов, згодом – завідувач кафедри української мови та літератури. З 2003 по 2004 рр. професор цієї ж кафедри.

2004 -2013 – професор кафедри українознавства Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету, згодом – кафедри української мови культури.

Відзнаки

1958 – Грамота Міністерства оспіти РСР і Українського республіканського комітету профспілки працівників освіти, вищої школи та наукових установ

1959 – Грамота Ровенського обласного управління культури викладачу Ровенського педінституту Януш Я. В.

1964 – Грамота Ровенського обласного управління культури переможця обласного огляду-конкурсу художної самодіяльності.

1966-1967, 1972 – Грамоти Міністерства культури Української РСР, Ровенських організатій та установ за призові місця на фестивалях художної самодіяльності України, 4 диплома І, ІІ, ІІІ ступенів солістки-вокалістки, переможця конкурсів на фестивалях.

1967 – Срібна Медаль – Лауреат фестивалю самодіяльного мистецтва УРСР.

1967 – Відмінник соціалістичного змагання УРСР – нагрудний знак.

1967 – Грамота виконкому Ровенської обласної Ради депутатів трудящих за високий рівень репертуару, виконавську майстерність.

1970 – Грамота Організаційного комітету фестивалю самодіяльного мистецтва Української РСР за участь в заключному конкурсі Фестивалю. м. Київ.

1970 – Медаль – Лауреат фестивалю Київщини.

1975-1977 – Медаль – Лауреат Першого всесоюзного фестивалю самодіяльної художньої творчості.

1977 – Грамота Республіканського органіційного комітуту з проведення Всесоюзного фестивалю самодіяльної творчості трудящих 1975-1977 рр. Української РСР.

1984 – Нагрудний значок, приурочений до 150-річчя Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

1990 – Медаль «Ветеран труда».

1991 — Подяка вищої і середньої освіти Української РСР, грошова премія “За активну участь в розробці нормативних документів”

1996 — Почесна грамота Міністерства освіти України “За особистий внесок у справу підготовки висококваліфікованих спеціалістів”

1997 — медаль «Ветеран праці»

2000 — “Подяка” голови Київської міської державної адміністрації Олександра Омельченка та нагорода іменним годинником від нього

2001 — Член Міжнародної академії наук вищої школи, академік

2001 — почесний знак «Відмінник освіти України».

2003 — заслужений працівник освіти України

2003 – Особиста телеграма Президента України з приводу отримання державної нагороди, за значний особистий внесок в соціально-економічний і культурний розвиток України та вагомі здобутки у професійній і громадській діяльності.

2004 — Сертифікат, виданий Я. В. Януш за участь в роботі ІІ Міжнародної наукової конференції та виступ з доповіддю у Варшавському університеті (Варшава, Польща, 2004).

2008 – Почесна грамота Київського міського голови Леоніда Черновецького за багаторічну сумлінну працю, активну громадську діяльність та з нагоди 140-річчя від дня заснування Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

Як педагог і науковець Я. В. Януш є номінантом чотирьох українських енциклопедій: «Жінки України» (2001), «Жінки – вчені Києва» (2003). «Українська мова» (2004, 2007). «Енциклопедія сучасної України» (ЕСУ), книг: «Професори Національного авіаційного університету» (1933-2008), «Ученые Международной академии наук высшей школы» (2003); Київський національний університет імені Тараса Шевченка «Шляхами успіху» (2008), як співачка є номінантом енциклопедичного довідника «Митці Рівненщини» (1997) і книги документальний нарис, автора книги А.Дацькова, «Творчих щедрот оберіг» (2007), книги «Маестро» (2005).

2011 – Почесний член кафедри української мови Рівненського державного гуманітарного університету.

2013 – 75 річний ювілей був відзначений виданням книги з серії «Видатні жінки Києва» – «Януш Ядвіга Вацлавівна». Бібліографічний нарис до ювілею.

2013 – Нагрудний знак Національного авіаційного університету «За сумлінну працю».

Науково-педагогічна діяльність

Наукові дослідження стосуються драматичних творів видатних українських драматургів І. Карпенка-Карого, М. Старицького, М. Кропивницького, І. Франка і Лесі Українки, їх ролі  у популяризації, утвердженні й розвитку української мови в Україні, української літературної мови, її місця у неспеціальних вищих навчальних закладах України і змісту вищої професійної освіти, правопису, культури мови, термінологічної лексики як компонента української мови .за професійним спрямуванням, зв`язків української мови з іншими слов`янськими мовами, лінгводидактика, праці науково-методичного характеру, історії української мови.

Януш Я. В. – провідний викладач вищої школи, фахівець високого науково-методичного рівня. Вона має 7 дипломів, які добре ілюструють її професійний і творчий  шлях.

Вона здійснила значний особистий внесок в українську освіту, в процес впровадження, популяризації й утвердження української мови в навчальному процесі у вищій  школі  в Україні т ФПК та за її межами (в Польщі, Німеччині, Молдові, Білорусі).

Цьому сприяли складені нею навчальні програми (для викладачів, студентів, слухачів ФПК тощо з української мови та літератури, в тому числі програма підготовлена  на замовлення Міністерства освіти України (2009), монографія видана до 100-річчя українського театру (1983), розроблена нею концепція викладання української мови в неспеціальних вищих навчальних закладах України (опублікована в журналі «Дивослово», № 2, в 1999 році в рубриці «Викладачеві вищої школи», складена нею програма курсу «Українська мова за професійним спрямуванням» для неспеціальних вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців за освітньокваліфікаційним рівнем бакалавра також на замовлення Міністерства освіти і науки України (2009), які реалізовані в навчальних посібниках з української мови, у складених нею програмах для забезпечення навчального процесу у вищій школі. Популяризації і утвердженню української мови  у вжитку також сприяли виголошені нею доповіді на мовознавчих наукових конференціях різного рівня (їх близько 200), з них понад 20 міжнародних, що проходили за кордоном – в університетах Польщі, Німеччини, Молдови, Білорусі. Прочитані в Польщі нею лекції з української мови для студентів Щецинського і Зеленогурського університетів, виступи на засіданнях «круглих столів», по міжнародному радіо «Україна» та по національному українському радіо, участь у парламентських слуханнях у Верховній Раді України та ін.

Працюючи у вищих навчальних закладах України, Я. В. Януш безпосередньо впливала на популяризацію і утвердження української мови у вищій школі.

Так, у Ровенському педінституті вона використовувала українську мову не тільки при викладанні мовознавчих навчальних дисциплін студентам, а й при проведенні з ними інших навчальних робіт, особливо при керівництві педагогічною практикою, при підготовці майбутніх вчителів для України.

У Київському національному економічному університеті Я. В. Януш як завідувач кафедри української мови та літератури і як Голова комісії щодо здійснення державної мовної політики в університеті і виконання Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у сумісництві з кафедрою здійснила цілий ряд заходів, спрямованих на поширення і утвердження  української мови  у всіх сферах діяльності університету: в навчальній, науковій, професійній і соціально-культурній. У зв`язку з впровадженням української мови у навчальний процес вищих навчальних закладів України Я. В. Януш підготувала статтю «Проблеми, зміст і завдання курсу української мови для студентів не філологів», яка була  опублікована в тематичному збірнику наукових праць Міністерства освіти України під назвою «Українська мова у вищих навчальних закладах України» (Київ, 1993, с.18-23). У статті дані відповіді на цілий ряд питань, пов`язаних з викладанням української мови у вищих навчальних закладах України. У зв`язку з цим в КНЕУ Я. Януш сприяла перепрофілюванню кафедри російської і української мов на кафедру української мови та літератури (вирішення кадрового складу кафедри, підготовка навчально-методичних матеріалів тощо).

Я. В. Януш прочитала курс української ділової мови на факультеті підвищення кваліфікації працівників контрольно-ревізійного апарату Міністерства фінансів України, головних бухгалтерів Міністерства освіти України. Вона сприяла відкриттю в університеті курсів української мови для аспірантів, викладачів і працівників університету, які не знали української мови.

При кафедрі української мови та літератури за ініціативою проф. Я. В. Януш була відкрита аспірантура зі спеціальності  10.02.01 – українська мова, в якій дисертанти досліджували українську економічну термінологію під її керівництвом, що сприяло утвердженню й нормалізації української мови в науковій сфері.

Колектив кафедри за загальним керівництвом Я. Януш і при її участі підготував біля 20 навчальних посібників з української мови, необхідних для забезпечення потреб навчального процесу.

Викладачі кафедри активно співпрацювали із  науковим гуртком з української мови, який діяв при кафедрі, що розширювало сферу функціонування української мови в університеті.

Для забезпечення функціонування української мови як державної і піднесення рівня її культури в КНЕУ Я. В. Януш здійснила наступне:

• Написала загальний посібник з української мови «Сучасна українська мова; Курс лекцій, в якому вперше в україністиці мовний матеріал подається у формі лекцій. Посібник з української мови виданий на кафедрі української і російської мови і у 2005 р. виданий у видавництві КНЕУ, який у Національному авіаційному університеті на конкурсі навчальних посібників у 2007 р. посів 3-тє місце, а Я. В. Януш, як його автор, отримала диплом 3-го ступеня та грошову премію.
• Уклала методичні рекомендації про дотримання норм української літературної мови а КНЕУ і розповсюдила їх по всіх підрозділах університету.
• Підготувала методичні рекомендації і програму з української мови та літератури для вступників до КНЕУ, опубліковані в 1997 2001 рр.
• Написала посібник «Основні правила українського правопису», рекомендований Міністерством освіти України, виданий у 2000 і 2004 рр.
• Готувала всі необхідні матеріали з української мови та літератури на вступні іспити до КНЕУ і проведення співбесіди.
• Я. В. Януш підготувала і провела першу в історії кафедри української мови та літератури Міжнародну наукову  конференцію на тему  «Українська термінологія і сучасність» 920010.
• Започаткувала створення при кафедрі консультаційного центру з української мови.
• Включила в практику учбового процесу навчально-просвітительські святкові години культурологічного характеру приурочені до Дня рідної мови і Шевченківських днів.
• В університетській газеті «Економіст» започаткувала рубрику «Про культуру української мови».
• Сприяла створенню при кафедрі навчально-методичного кабінету з української мови і формуванню його навчально-методичного фонду.
• Сприяла проведенню на кафедрі олімпіад з української мови.
• Готувала студентів до виступів на науково-практичній конференції «Молодь і державна мова» (2000). Кафедра української мови та літератури під керівництвом Я. В. Януш повністю забезпечила функціонування української мови в навчальному процесі в усіх сферах діяльності КНЕУ.
• Я. В. Януш талановитий педагог, відомий вчений в Україні і за її межами. В її доробку понад 190 наукових, науково-методичних праць, 14 опубліковані за кордоном (у Польщі, Німеччині, Молдові, Білорусі), у наукових збірниках матеріалів міжнародних конференцій. Найбільше їх видано в університетах Польщі як-от: у Варшаві, Щецині, Познані, Зеленій Гурі і Жешуві). У її науковому доробку монографія і 40 навчальних посібників з української мови (5 написані самостійно, 5 – у співавторстві за її проєктами і під її керівництвом). За її навчальними посібниками з української мови навчаються у вищих навчальних  закладах студенти не тільки України, але й з університетів Польщі, Німеччини, Молдови. Вона підготувала понад 11 методичних розробок з української, російської та польської мов і української літератури. Я. В. Януш рецензувала й опонувала понад 20-ть докторських і кандидатських дисертацій, керувала науковою роботою 10 аспірантів і 2-х докторантів (1- КНЕУ, 1- НАУ), рецензувала  монографії, навчальні посібники з української і польської мов,  давала відгуки на автореферати докторських і кандидатських дисертацій, сприяла підготовці наукових кадрів для української держави.

Я. В. Януш підтримувала творчі контакти з університетами Польщі, надавала їм методичну допомогу щодо викладання української мови, яка в них вивчається. Вона досконало володіє трьома слов`янськими мовами – українською російською і польською, які викладала у процесі  своєї педагогічної діяльності. Ядвіга Вацлавівна також володіє лекторською і навчально-методичною майстерністю, має неабиякі організаторські здібності, які особливо наочно виявлялися під час її роботи на посаді завідувача кафедри в КНЕУ, яка за період завідування нею перетворилася у кафедру високого науково-методичного рівня і на огляді готовності кафедр університету до роботи в наступному навчальному році в КНЕУ у 2003 році зайняла 1-е місце (голова комісії –професор Савчук В. С.).

У Національному авіаційному університеті (НАУ) Януш Я. В. читала провідні мовознавчі курси в різних інститутах та на різних факультетах: спеціальний курс сучасної української мови – на лінгвістичному факультеті, українську мову за професійним спрямуванням – в Гуманітарному інституті, українську мову професійного спрямування – в Інституті повітряного і космічного права, українську ділову  мову – на факультеті архітектури та дизайну та ін. Вона впровадила у практику навчального процесу (як це було і в КНЕУ) укладання студентами термінологічних або професійних словників за профілем обраної спеціальності та написання рефератів на теми, пов`язані з вивченням української мови.

В НАУ Я, В. Януш опублікувала три навчальні посібники з української мови. Її навчальний посібник «Сучасна українська мова. Курс лекцій» зайняв 30-тє місце в конкурсі на кращий навчальний посібник 2007 р. в НАУ, а вона, як автор, отримала за нього диплом 3-го ступеня. Другий навчальний посібник «Українська мова», написаний нею у сумісництві і за її проєктом, був розрахований на студентів, яку не знали української мови. Третій навчальний посібник «Правила українського правопису» у видавництві НАУ витримав 2 видання: у 2009 і 2010 рр.

Януш Я. В. керувала науковою роботою  4-ох аспірантів, була головою комісії щодо  прийому до аспірантури за спеціальністю 10.02.01 –українська мова, брала активну участь у науковій роботі кафедри та інституту, виступала з доповідями на всіх наукових конференціях, які проводив Гуманітарний інститут. Так, на науковій конференції у 2006 р. на пленарному засіданні вона виголосила доповідь на тему «Професійна  спрямованість лінгвістичних дисциплін  у вищій школі», яка у слухачів викликала значний інтерес. За період роботи в НАУ Я. В. Януш взяла участь у 16 наукових конференціях, серед яких – Міжнародна наукова конференція у Познанському університеті (Польща, 2005 р.),  Міжнародний конгрес славістів у Києві та багато інших.

Я. В. Януш не тільки виступала з доповідями, але й керувала роботою секцій на конференціях різного рівня, включаючи ті, що відбувалися в різних містах Польщі, Німеччини, Молдови, а й була членом оргкомітетів щодо проведення особливо значущих конференцій (напр. Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої пам`яті академіка Юрія Бугая, Київ, 2004) поряд з такими державними посадовцями, як В. М. Литвин, В. Г. Кремень, Л. М. Кравчук, М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, К. М. Левківський, А. Г. Богомол, М. З. Згурський, А. Ф. Павленко та ін.

Професор Я. В. Януш, переймаючись проблемами української мови, брала активну участь у засіданнях «круглих столів», у Парламентських слуханнях Верховної Ради України, в роботі громадської організації «Просвіта», Міжнародної жіночої організації «Громада» та ін.

Януш Я. В. в НАУ керувала викладацькою і переддипломною практикою майстрів і виробничою практикою спеціалістів, Вона також активно керувала науковою роботою студентів, готувала їх до виступів з доповідями на студентських наукових конференціях, на яких також керувала роботою мовознавчих секцій. Тільки у 2008 р. вона підготувала до виступу на студентській науковій конференції 14 студентів.

Здобутки Я. В. Януш в науково-педагогічній діяльності, її особистий внесок у справу підготовки висококваліфікованих фахівців у всіх навчальних закладах, в яких вона працювала, у створення духовних матеріальних цінностей та досягнення високої майстерності у професійній діяльності відзначені численними нагородами про що йшлося вище.

Як талановитий педагог і відомий вчений Я. В. Януш є номінантом чотирьох українських енциклопедій: «Жінки України» (2001), «Жінки – вчені Києва» (2003), «Українська мова» (2004, 2007), «Енциклопедія сучасної України» (ЕСУ); книг: «Професори Національного авіаційного університету» (1933-2008), «Ученые Международной академии наук высшей школы» (2003), Київський національний університет імені Тараса Шевченка – «Шляхами успіху» (2008);  як співачка є номінантом енциклопедичного довідника «Митці Рівненщини» (1997) і книги документальний нарис, автора книги А. Дацькова,  «Творчих щедрот оберіг» (2007), книги «Маестро» (2005).

У всіх вищих закладах, в яких працювала Я. В. Януш, вона користувалася великим авторитетом і повагою у студентів і працівників, мала високий рейтинг як викладач-професіонал, всіляко сприяла патріотичному вихованню студентської молоді.

2008 рік, у який Ядвіга Вацлавівна відзначала свій 75-річний ювілей, був для неї щедрим на відзнаки і нагороди. З нагоди ювілею і 50-річчя плідної творчої  і сумлінної педагогічної діяльності у вищій школі, за вагомі здобутки в науковій, науково-методичній, громадській і виховній роботі професор Януш Ядвіга Вацлавівна одноголосно була рекомендована трудовим колективом кафедри  українознавства ГМУ НАУ, Вченою радою Національного авіаційного університету для представлення до нагороди орденом Княгині Ольги III ступеня. З цієї ж нагоди вона була відзначена Почесною Грамотою Гуманітарного інституту НАУ і Вітальним адресом Українського відділення Міжнародної академії наук вищої школи «За багаторічну сумлінну працю, активну громадську діяльність та з нагоди 140-річчя від дня заснування Всеукраїнського  товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка» вона була нагороджена Почесною грамотою Київського міського голови.

Я. В. Януш успішно співпрацювала з Міністерством освіти і науки України, для якого виконувала різні види робіт. Вона була членом Вченої ради  ГМУ, членом, а згодом – заступником голови спеціалізованої ради НАУ для захисту кандидатських дисертацій, членом Видавничої ради збірника наукових праць «Жінка в науці і освіті», членом редакційної колегії Збірника наукових праць «Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах» та ін. У 2013 р. Януш Ядвіга Вацлавівна обрана почесним кафедри української мови ім. Л. Д. Шульжука Рівненського державного гуманітарного університету (м. Рівне), бувшого Ровенського педагогічного інституту, де починався її трудовий шлях у вищій школі.

12 травня 2013 р. професор Я. В. Януш відзначила свій 80-річний ювілей і 55-річчя успішної педагогічної і наукової діяльності у вищій школі. З цієї нагоди у зв`язку з багаторічною і плідною педагогічною і науковою працею у вищій школі та громадською діяльністю вона була нагороджена Нагрудним знаком Національного авіаційного університету «За сумлінну працю» і  Вітальним адресом Гуманітарного інституту Національного  авіаційного університету та Вітальним адресом Українського відділення Міжнародної академії наук вищої школи. В обох Вітальних адресах дано високу оцінку її багаторічної успішної педагогічної, наукової, виховної роботи у вищій школі та громадської діяльності в суспільному житті країни.

Як науковець, Я. В. Януш опонувала докторські і кандидатські дисертації, рецензувала наукові доповіді, керувала науковою роботою 10 аспірантів,  давала відгуки на автореферати докторських і кандидатських дисертацій, рецензувала наукові доповіді, керувала науковими студентськими гуртками та ін., чим сприяла підготовці наукових кадрів для Української держави, була членом різних видавничих рад наукових видань, відповідала за випуск журналу Українського відділення міжнародної академії вищої школи.

Сценічна діяльність

Сценічна діяльність Я. В. Януш, яка  проходила одночасно з науково-педагогічною діяльністю, відзначається особливим розмаїттям і великим обсягом. Звернемося до фактів. Виявилось, що Я. В. Януш – людина всебічно обдарована, вона не тільки талановитий педагог і відомий науковець, ай талановита співачка. Природа наділила її чудовим дзвінким і ніжним голосом (ліричне сопрано), подібним до голосу славнозвісної української співачки Оксани Петрусенко, що й визначило її другий мистецько-творчий шлях. Співом захоплювалася з дитинства. Дар співачки у неї розвинувся в Костопільському педучилищі (на Рівненщині), де вона навчалася (1947-1951рр.) і де фактично розпочалася її сценічна діяльність.

Вона брала активну участь у різних гуртках художньої самодіяльності училища: в хоровому, драматичному (грала на гітарі), що зафіксоване на фотографіях того часу. Проте основним супутником її була пісня. Як співачка вона була активним учасником концертів, які відбувалися в училищі і в Костопільському міському будинку культури. Як солістка Я. В. Януш захищала честь училища на різних олімпіадах і оглядах художньої самодіяльності обласного рівня, здобуваючи, таким чином, досвід для майбутньої сценічної діяльності. Як співачка, на всіх концертах Я. В. Януш користувалася великим успіхом. У Київському державному університеті імені Тараса Шевченка її співочий талант розвинувся по-справжньому. Вона стала старостою вокальної студії і концертна діяльність її значно збільшилась. На дзвінкий і красивий голос молодої співачки в університеті і в місті відразу звернули увагу. Її почали запрошувати виступати не тільки на факультетських і загальноуніверситетських вечорах, а й на концертах, які відбувалися на різних концертних майданчиках Києва.  Вона брала активну участь у міських, обласних республіканських оглядах-конкурсах художньої самодіяльності, міському огляді індивідуальних виконавців художньої самодіяльності, в конкурсах солістів-вокалістів, здобуваючи призові місця та ін. Вона була активним учасником концертів, присв`ячених знаменним датам держави чи університету, вагомим подіям та ін., які відбувалися в університеті, наприклад: вечір дружби з чехословацькими і англійськими студентами, і на концертних площадках Києва, що відображено в програмах концертів.

Чарівний спів Я. В. Януш лунав зі сцен київських театрів поряд з такими корифеями вокального співу, як Юрій Гуляєв, Галина Олійниченко, Бела Руденко, Євгенія Мірошниченко, Євдокія Колесник, Дмитро Гнатюк, Костянтин Огнєвой та ін. Університетській зірці вокалу, як її називали в університеті, присвячували і дарували свої пісні такі композитори, як Г. Майборода, А. Кос-Анатольський, В. Верменич, Л. Левітова, самодіяльні композитори Рівненщини: Леонід Жевченко, Михайло Каганов, Георгій Івах, Володимир Толканьов та ін. На всіх концертах, де співала Я. В. Януш, вона користувалася великим успіхом.

Варто зазначити також, що на огляді художньої самодіяльності м. Києва у 1953 р. Я. В. Януш виступала як солістка хорової капели Київського держуніверситету, а Є. Мірошниченко  на цьому ж концерті була солісткою хорового колективу ремісничого училища №6. Як видно, вони пішли різними життєвими дорогами: Януш стала академіком і відомою співачкою, а Мірошниченко – фаховою артисткою.

Співоча діяльність Ядвіги Януш була дуже різноманітною. Вона співала соло, в опері, в квартеті. Була солісткою багатьох хорів, зокрема: хорової капели Київського держуніверситету, Київського будинку вчених (керівник – Мальцев), хору викладачів Ровенського педінституту, самодіяльної народної чоловічої хорової капели Ровенського національного університету водного господарства (керівник – А. Покотило), з яким як солістка, дуже успішно виступала в Палаці «Україна» у Києві (1980 р.).

В університеті і після його закінчення, працюючи, Я. В. Януш брала активну участь в багатьох оглядах художньої самодіяльності різного рівня,  в конкурсах вокалістів м. Києва. Республіки, області, посідала призові місця, була удостоєна 4 дипломів: 1 першого ступеня, 2 дипломи другого ступеня і 1 диплом третього ступеня, нагороджена численними грамотами (їх більше 30), серед них – Грамота Міністерства освіти Української РСР і Українського республіканського комітету профспілки працівників освіти вищої школи та наукових установ 9Київ, 1958), Грамота Організаційного комітету фестивалю самодіяльного мистецтва Української РСР, якою нагороджується солістка Загальноакадемічної вокальної студії Академії наук УРСР Януш Ядвіга Вацлавівна як учасник  заключного концерту фестивалю. (про Грамоти див. розділ «Відзнаки»). У Грамотах відзначався високий рівень репертуару Я.В.Януш та велика виконавська майстерність. Вона співала на сценах провідних театрів Києва, в концертах, присвячених різним знаменитим датам і подіям на українському телебаченні, коли воно почало діяти в Києві у 1954 р. тощо. (Є фото).

У процесі сценічної діяльності репертуар у Я. В. Януш, молодої співачки, був дуже різноманітний: арії з опер українських і зарубіжних композиторів, романси, балади, пісні сучасних українських  і зарубіжних композиторів, українські народні пісні, закарпатські, молдавські і румунські народні пісні та ін. Співала вона із супроводом різних оркестрів, а саме: симфонічного, оркестру народних інструментів, естрадного оркестру та струнних ансамблів і різних музичних інструментів: фортепіано, піаніно, рояль, баян, акордеон, гітар, віолончель та ін.

У 1958 р. Я. В. Януш  виступила як солістка заключному концерті обласного фестивалю самодіяльного мистецтва в м. Києві у супроводі державного симфонічного оркестру України під орудою диригента Євгенії Шабалтіної.

Виступ був дуже успішним. На фото її зі своїм оркестром, яке вона подарувала Я. В. Януш, Шабалтіна написала: «Ядзі про концерт, де так чудово звучав Ваш голос. Київ, 1959. Є. Т. Шабалтіна». Таких успішних концертів Я. В. Януш у Києві було багато.

Ядвіга Януш навіть мала в Києві свій персональний сольний концерт, що відбувся в Будинку вчителя, який тоді знаходився на місці сучасного Будинку профспілок, що на Майдані Незалежності і в якому  була найкраща акустика в Києві. Концерт проходив під рубрикою «Друга спеціальність: арії з опер, романси,  сучасні пісні українських і зарубіжних композиторів, українські народні пісні тощо. Сольний концерт Ядвіги Януш дістав високу оцінку тогочасної преси, яка називала її спів  професіональним, а виконання таким, що відзначається високою майстерністю. Їй навіть запропонували  перейти працювати на професійну сцену до Київського театру музичної комедії, але вона відмовилася і залишилася навчатися в університеті, в якому здобула, крім основної, другу спеціальність – солістки-вокалістки та керівника самодіяльних вокальних колективів і вокальної студії.

У місті Рівне і в Рівненському педагогічному інституті, де вона почала працювати, Ядвіга Януш активно включилася в художню самодіяльність педінституту і міста. Тут відразу оцінили її дзвінкий і міцний голос і послали до Києва на республіканську олімпіаду художньої самодіяльності вчителів шкіл (1958), на якій вона дуже успішно виступила як солістка.

Вона була нагороджена іменним ручним годинником і удостоєна честі співати на заключному концерті художньої самодіяльності вчителів шкіл  у Київському оперному театрі українську народну пісню «Ой джигуне, джигуне» в супроводі симфонічного оркестру театру під орудою славнозвісного диригента Стефана Турчака. У Рівному Я.В.Януш стала однією з найпопулярнійших співачок, Її успішна концертна діяльність сприяла тому, що її запросили до Рівненського драматичного театру зіграти головні ролі у двох українських операх, а саме: роль Наталки  в опері М. В. Лисенка «Наталка-Полтавка» і Оксани в опері С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», з чим вона блискуче справилась.

У Рівному Я. В. Януш була незамінним учасником концертів, приурочених до знаменних  дат, була членом оперної студії Рівненського будинку культури, членом лекторію «Українська народна і сучасна пісня» для школярів, ілюстратором пісень, написаних ровенськими самодіяльними композиторами тощо.

У Ровенському педінституті Я. В. Януш не тільки співала на концертах, але й керувала самодіяльними дівочими ансамблями, які успішно виступали на різних святкових заходах, які відбувалися в інституті. Концертні площадки, на яких виступала Ядвіга Януш, дуже різні.  Так, вона співала не тільки  в Україні, але й за кордоном, зокрема в Болгарії (конкретно в Шипці – 1968 р.), в Молдові (в Кишиневі), в Росії і в Німеччині. Будучи в 1969 р. в аспірантурі в Києві, Я. В. Януш у складі делегації міста Києва з «Поїздом дружби» їздила до Німеччини, де виступала як солістка на урядових та інших концертах в Берліні, Дрездені, Магдебурзі, Лейпцигу, де з великим успіхом виконувала українські народні пісні. Слухачі не вірили, що вона викладач, думали, що співачка.

Про Я. В. Януш як педагога і співачку писали в обласних і республіканських газетах, відзначаючи її чистий і сильний голос, професіональне  виконання різноманітного репертуару, починаючи від класики й закінчуючи народними і естрадними піснями (наприклад, в обласній газеті «Червоний прапор» – стаття в рубриці «Звітують народні таланти» в статті «Ровенщина» багато місця відведено характеристиці виступу Януш як солістки, в республіканській газеті «Освіта» подано її фото під час виступу на концерті, так само фото Я.В.Януш «запис з концерту» дає газета «Літературна Україна», в газеті «Червоний прапор» є фото і стаття, де йдеться про виступ Я. В. Януш в лекціях-концертах для школярів та ін). У різних газетах, де йдеться про художню самодіяльність, прізвище Я. В. Януш подається з похвальними коментарями, які виділяли її серед інших співаків.

Так, у Київській обласній газеті «Молода гвардія» дається висока оцінка Ядвіги Януш як співачки.  Цитата з газети: «З художньої самодіяльності прийшли у велике мистецтво видатні співаки Б. Гмиря, Є. Мірошниченко, А. Солов`яненко. Їхні традиції гідно продовжують молоді артисти-аматори. Особливим успіхом користувалася Ядвіга Януш – аспірант Інституту мовознавства АН УРСР. Вона володіє чистим сильним голосом, її манера виконання відзначається справжнім артистизмом” (Молода гвардія, 26 січня  1969 р.).

У газеті «Молодь України», де йдеться про зустріч самодіяльних колективів різних поколінь столичного університету імені Тараса Шевченка, у статті «Традиція молодість» про виступ Я. В. Януш, яка була запрошена на цю зустріч і співала  на цьому концерті, написано таке: «Добре заспівала українські народні пісні викладач Ровенського педінституту Ядзя Януш (Ядзя – так раніше її називали в університеті). Лауреат фестивалю самодіяльного мистецтва».

Я. В. Януш успішно виступала як солістка і на концерті-зустрічі ровенської молоді із афганськими студентами, концерт проходив у Ровенському будинку культури. У Ровенській обласній газеті «Червоний прапор» у статті, присвяченій обласному огляду художньої самодіяльності, відзначено високу майстерність виконання, яку продемонструвала на огляді викладач Ровенського педінституту Ядвіга Януш. Успішна і багатогранна сценічна діяльність Я.В.Януш сприяла тому, що про неї не тільки писали в газетах , але й організовували її виступи по радіо і телебаченню, про що повідомляли українські газети («Говорить і показує Україна», Львів і «Червоний прапор», Ровне). Так вона мала 2 передачі по українському радіо: обласному і республіканському: «Поліський соловей» і «Співає полісянка Я. Януш» і 2 передачі по львівському телебаченню: «Пісня і праця» (30 хв.) по українському телебаченню і «Самоцветы»  по всесоюзному телебаченню (15 хв.), де представляла Україну. В них розповідалось про її педагогічну  роботу, концертну діяльність. У цих передачах  вона виконувала арії з опер, романси, українські народні і сучасні пісні.

Отже, Ядвіга Януш, як співачка, – це учасниця багатьох оглядів художньої самодіяльності різних рівнів (від Всесоюзних і Республіканських до обласних і місцевих),  переможець багатьох конкурсів солістів-вокалістів  відзначена численними нагородами, а саме: медалями «Лауреат фестивалю Київщини», «Лауреат фестивалю самодіяльного мистецтва УРСР», «Лауреат Першого Всесоюзного фестивалю самодіяльної художньої творчості трудящих», чотирма дипломами 1-го, 2-го (2 дипломи), 3-го ступеня, 20-ма  Грамотами, зокрема Міністерства освіти Української РСР і Українського республіканського комітету профспілки працівників освіти, вищої школи та наукових установ, Грамотою Ровенського обласного управління культури, значком «Київський державний університет імені Тараса Шевченка до  150-річчя КДУ» та ін. Ядвіга Януш брала активну участь як солістка-вокалістка  в багатьох урядових концертах, які проходили в різних театрах Києва та в драматичному театрі міста Ровно (тепер Рівне), в Молдові і в різних містах Німеччини.

Як лауреат Республіканських і Всесоюзних  конкурсів Я. В. Януш включена до енциклопедичного словника «Митці Рівненщини (1957) і книги Анатолія Дацькова «Творчих щедрот оберіг» (2000),  в якій він голос Ядвіги Януш називав «чарівним сопрано» і стверджував наступне: «На престижних конкурсах і фестивалях, що відбувалися у Києві, Ядвіга Януш неодмінно ставала лауреатом» (А. Дацьков «Творчих щедрот оберіг», Рівне, 2000, с .28-29). А. Дацьков відзначив, що будь який музичний твір, який виконувала на сцені Ядвіга Януш, зачаровував слухачів і викликав у них бурхливі оплески.

Визначний публічний виступ Ядвіги Януш як співачки відбувся на урочистому концерті до 100-річчя київської «Просвіти» (2000), який проходив у Київському театрі музичної комедії, де вона в супроводі оркестру народних інструментів виконала з успіхом дві українські народні пісні. У Програмі концерту вперше подано Я. В. Януш –співачку як вченого філолога, заслуженого працівника освіти України і як лауреата численних фестивалів художньої самодіяльності.

Характерно, що на відзначені ювілеїв Я. В. Януш у НАУ на кафедрі українознавства готувалися виставки її наукових праць, опублікованих в Україні і за кордоном.

Сценічна діяльність Я. В. Януш проілюстрована великою кількістю фактичного матеріалу, найширше представлені програми різних оглядів художньої самодіяльності: від Всесоюзних і Республіканських до обласних і місцевих, програми заключних концертів, переможців, програма огляду художньої самодіяльності Києва, програми концертів (Їх дуже багато і в кожній програмі – співає Ядвіга Януш), програма заключного концерту – м. Київ, газетні статті, Грамоти, радіо і телепередачі, присвячені Я.В.Януш, численні відзнаки і нагороди як солістки-вокалістки, 4 дипломи, лауреатські медалі.

Таким чином, професор Януш Ядвіга Вацлавівна є не тільки талановитим педагогом-професіоналом, майстром своєї справи, який впродовж усієї педагогічної діяльності сприяв підготовці висококваліфікованих кадрів для України, не лише вченим із солідним науковим і науково-методичним доробком, не тільки талановитою співачкою, вона наочно втілила ту велику місію справжнього УЧИТЕЛЯ, яку може виконувати викладач вищої школи у процесі педагогічної діяльності, продемонструвала на своєму трудовому шляху, як можна поєднувати працю і пісню, сприяти патріотичному вихованню молодого покоління для своєї держави.

Основні опубліковані праці та література

Також пропонуємо ознайомитись з біобібліографічним нарисом «ЯНУШ ЯДВІГА ВАЦЛАВІВНА» та оцифрованими працями у  Цифровій бібліотеці «Київ».