Життєствердний сміх

30 серпня 1922 року народився Павло Прокопович Глазовий (30 серпня 1922, Новоскелюватка – 29 жовтня 2004, Київ) — український поет-гуморист і сатирик. Автор поеми «Слався, Вітчизно моя!», 13 книжок сатири та гумору, 8 книжок для дітей.

Цікаві факти з життя:

  • Павло Прокопович писав по 5–7 усмішок у день.
  • Закінчив філологічний факультет Київського педінституту імені Горького (нині Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова) і був дуже закоханий у літературу. В нього була своя бібліотека.
  • Пережив голодомор, на його очах померла голодною смертю молодша сестричка.
  • Глазовий пережив нелюбов радянської влади. Партія боялася гострого пера Глазового і тримала його увесь час під ковпаком. Та заборонити Павла Прокоповича не могли. Його усмішки дуже любив народ.
  • Великий гуморист жив на вулиці Льва Толстого в Києві досить скромно. Найбільше багатство – книги. Був не лише гарним співрозмовником, а ще й Кулінаром.
  • В дитинстві мріяв стати учителем української мови.
  • Після війни Павло Глазовий навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його і запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака і подбав про те, щоб його перевели навчатися до Києва.
  • Глазовий писав тексти для виступів дуже популярних тоді персонажів – Тарапуньки і Штепселя.

Ознайомитись з матеріалами про видатного українського поета-гумориста можна за посиланням.