Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.
Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
І прилітають гуси щовесни.
Але кленочки проросли крізь ґанки.
Жив-був народ над Прип’яттю – і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,
І ходить Смерть, єдиний тут грибник…
Ліна Костенко. 2019
Понад 30 років минуло з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, але її наслідки є предметом обговорення світової наукової спільноти і сьогодні. Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Героїчний подвиг ліквідаторів аварії на ЧАЕС, наших співвітчизників, які першими вступили в нерівний двобій із цією жорстокою зброєю, гірко закарбувався на скрижалях пам’яті безмежного Всесвіту. Певна необізнаність та непроінформованість ліквідаторів про катастрофічні наслідки радіаційного випромінювання для людського здоров`я стали фатальними для багатьох з вогнеборців… Ніщо не змогло зупинити наших військових, медиків, правоохоронців, які першими прийняли на себе цей страшний вогонь небезпеки. Низький уклін і вічна пам`ять героям, що віддали своє життя у боротьбі з загрозливою техногенною катастрофою! І пам`ятаймо, що людське життя – безцінне, і будь-які експерименти та наукові впровадження перш за все мають бути безпечними для людства, для нашого майбутнього, для життя на планеті Земля. До цієї трагічної дати відділ абонемента підготував виставку-реквієм «Чорнобиль не має минулого часу», яка діятиме до 10 травня.