У квітні 2021 року бібліотечна громадськість відзначає 150-річчя від дня народження Любові Борисівни Хавкіної – історика, педагога, видатного українського та російського бібліотекознавця, бібліографа, бібліотекаря, теоретика і практика бібліотечної справи, однієї з фундаторів бібліотечної школи в Харкові, організатора бібліотечної справи в Росії, автора праць з бібліотекознавства, заслуженої діячки науки та громадської діячки. З її ім’ям тісно пов’язаний початковий період розвитку бібліотекознавчої думки в Україні. Науковець Хавкіна стала широко відомою не лише в нашій державі, а й за її межами. Теоретичні дослідження, плідна практика, організаторські здібності ставлять її в один ряд з видатними бібліотекознавцями світу.
Народилася Любов Борисівна у Харкові 24 квітня 1871 р. Закінчила другу Харківську жіночу гімназію із золотою медаллю та музичне училище з атестатом першого ступеня.
Свою професійну діяльність розпочала у 1890 році в Україні, у Харківській громадській бібліотеці (тепер Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка). Роботі в цій бібліотеці Любов Борисівна віддала майже 20 років життя.
1891 року на загальних зборах Харківського товариства грамотності обраний комітет для організації бібліотек-читалень, Хавкіна входить до його складу – брала участь у його діяльності аж до 1920-го. 1 грудня 1891 року було відкрито Першу народну бібліотеку-читальню.
За її проєктами в Харківській громадській бібліотеці було створено два спеціалізовані відділи – нотно-музичний та перший в Російській імперії науковий відділ бібліотекознавства.
У 1898-1901 роках Любов Борисівна навчається в Німеччині, одержала вищу освіту у Берлінському університеті. Вивчає досвід роботи німецьких бібліотек. Під час навчання знайомиться з бібліотечною справою Франції.
За її сприяння схвалено проєкт організації бібліотечної освіти – 1913 року при міському Народному університеті ім. А. Л. Шанявського в Москві відкрито перші в Російській імперії короткострокові бібліотечні курси, Хавкіна стає їх керівником.
У 1914 році виїздила до США, закінчила літні курси удосконалення у Вищій бібліотечній школі в Олбені (штат Нью-Йорк). Потім здійснила велику поїздку для ознайомлення з організацією бібліотечної справи у США та Канаді. Брала участь у з’їзді американських бібліотекарів в місті Ітака, де виступила з доповіддю про стан бібліотечної справи в Росії.
Любов Борисівна зуміла передати кращі досягнення американських бібліотек по роботі з читачами, бібліотечною технікою (картковим і систематичним каталогами, десятковою класифікацією) вітчизняним бібліотекам.
За її участі засновано Російське бібліотечне товариство, Хавкіну обрали головою правління Товариства. Цю посаду вона займала до припинення діяльності Товариства у 1921 році.
Хавкіна розповіла бібліотекарям Харкова про Російське бібліотечне товариство в Москві й запропонувала відкрити його філію в Харкові. Ідею підхопили більшість діячів книжкової культури міста, бібліотекарі Громадської бібліотеки. В 1917 році філія почала працювати у Харкові.
У 1918 році були організовані бібліотечні курси у Харкові, які поклали початок професійної підготовки бібліотекарів. Програма навчання слухачів охоплювала різні проблеми бібліотекознавства, бібліографії та книгознавства.
З 1918 р. починається московський період у житті бібліотекознавця. Але, переїхавши з Харкова до Москви, Л. Хавкіна не припинила свої ділові й творчі контакти з рідним містом і бібліотекою. Вона продовжує відвідувати провідні бібліотеки України, де читає свої лекції.
У 1920-ті роки діапазон організаційної, наукової та педагогічної діяльності Л. Хавкіної був надзвичайно широким. Вона очолювала Кабінет бібліотекознавства в системі Головнауки, утворений у 1920 р. А коли діяльність Кабінету значно розширилася, і його було реорганізовано (1924) у Науково-дослідний інститут бібліотекознавства, Л. Хавкіна стала його директором.
У 1925 р. з метою ознайомлення з діяльністю бібліотек Європи Наркомосвіти СРСР надав Л. Б. Хавкіній відрядження за кордон.
Через погіршення здоров’я після 1928 р. Любов Борисівна змушена була вийти на пенсію.
У 1930-ті роки посилилася критика так званих буржуазних бібліотекознавців, погляди яких поділяла Л. Б. Хавкіна. Наприкінці 1930-х рр. були закриті професійні об’єднання, посилилась цензура. Праці Л. Хавкіної друкували все менше й менше.
Під час Великої Вітчизняної війни Любов Борисівна багато працювала над книгою «Зведені каталоги» (1943). Цю роботу (без захисту) було визнано докторською дисертацією, а авторці присуджено ступінь доктора педагогічних наук – уперше бібліотекарю.
Після війни Л. Хавкіна працювала над «Словником бібліотечно-бібліографічних термінів» (1952) російською, англійською, німецькою та французькою мовами. На жаль, з виданням словника виникли труднощі й
Л. Хавкіна не дочекалась його виходу: 2 червня 1949 р. Любов Борисівна Хавкіна померла. Похована на Міусському цвинтарі в Москві.
Україна по праву може пишатися видатним бібліотекознавцем, громадським діячем, автором цінних наукових праць з бібліотечної справи – Любов’ю Борисівною Хавкіною.
Записи на матеріали про життя та діяльність Л. Б. Хавкіної можна переглянути в електронному каталозі бібліотеки.
Також пропонуємо переглянути бібліографічне видання, присвячений ювілею Любові Борисівни Хавкіної