02-05-2020 3 травня 1991 року в столиці Намібії представники незалежної преси країн Африки прийняли «Віндхукську декларацію», у якій містився заклик до урядів держав світу забезпечувати свободу преси та її демократичний характер.
В ознаменування цієї декларації та враховуючи виражене державами-членами ЮНЕСКО побажання, у 1993 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 3 травня Всесвітнім днем свободи преси (рішення 48/432 від 20 грудня).
Цей день покликаний нагадати міжнародній спільноті про те, що свобода преси і свобода вираження поглядів є основними правами, закріпленими в Загальній декларації прав людини. Ми повинні захищати ці права, оскільки вони являють собою основу демократії і мають реальний вплив на життя людей в усьому світі.
І згадуючи журналістів, які загинули при виконанні професійних обов’язків, віддамо шану їхній мужності, чесності, неупередженості. Головним заходом святкувань Дня свободи преси є вручення Всесвітньої премії ЮНЕСКО за внесок у справу вільної преси імені Гільєрмо Кано, колумбійського журналіста, який загинув 1986 року. Вона присуджується окремій особі, організації або установі, які зробили значний внесок у справу захисту свободи друку або її сприянню у всьому світі, особливо якщо така діяльність пов’язана з ризиком або репресіями.
8 січня 2015 року в Києві пройшла акція на підтримку свободи слова. Активісти руху «Стоп цензурі!», журналісти та народні депутати влаштували акцію солідарності перед посольством Франції у Києві, щоб вшанувати загиблих під час теракту проти співробітників сатиричного журналу «Charlie Hebdo» в Парижі. Участь в акції взяли журналісти, фотокореспонденти, відеооператори з різних видань.
Свобода преси – це коли ніхто не може сказати журналістам, за які теми братись, а за які не варто. Це коли журналіст, висвітлюючи події та явища, керується тільки двома речами: по перше, суспільною значущістю інформації, яку поширює; по друге, етичними принципами та журналістськими
стандартами – достовірністю, балансом, об’єктивністю.
Журналістика служить всьому суспільству, а не конкретній владі. Особливо це актуально зараз, в умовах зовнішньої агресії, коли цинічно прикриваючись патріотичними гаслами, українська влада та її окремі представники застосовують адміністративні та навіть силові заходи для приборкання незалежного голосу вільної преси.
Саме тому одним з найважливіших завдань Української держави після проголошення її незалежності стало формування і забезпечення демократичних засад діяльності ЗМІ. Конституція України, інші законодавчі акти багато уваги приділяють цим проблемам. Зокрема, ст. 34 Конституції України проголошує: «Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший
спосіб – на свій вибір». У Законі «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» це правило окреслено дещо повніше: «право кожного вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку інформацію» (розділ І, стаття 2).
Цей день свободи преси є чудовою нагодою свідомим громадянам суспільства надати реальну підтримку засобам масової інформації, зробивши свій внесок у справу розвитку демократії. Таким чином можна подякувати за мужність і рішучість журналістам, які ведуть запеклу боротьбу проти ризику й відвертого насильства, прагнучи реалізувати своє право на пошук і оприлюднення правдивої інформації.
Для всіх зацікавлених пропонуємо літературу з фонду бібліотеки.
Бухтатий, О. Є. Свобода слова та правові аспекти посилення відповідальності за перешкоджання професійній діяльності журналіста / О. Є. Бухтатий // Стратегічні пріоритети : науково-аналітичний щоквартальний збірник № 1. – Київ, 2014. – С. 10-17 : табл.
Досліджено питання внесення змін до законодавства з метою посилення захисту професійної діяльності журналіста в умовах демократичного державотворення.
Правила світу інформації. Як українським медіа наблизитися до європейських стандартів : посібник для журналістів / [Людмила Опришко, Алі Сафаров, Олена Чуранова]. – Київ : [К.І.С.], 2019. – 108 с. : іл., портр.
Це видання створено в межах проєкту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні».
Куляс, І. ЗМІ та вибори : саморегуляція, безпека, закони / Ігор Куляс, Роман Головенко, Ірина Земляна ; за заг. ред. Н. Лигачової-Чернолуцької, О. Романюк. – Київ : [б. в.], 2018. – 100 с.
Стандарти інформаційної журналістики під час виборчих кампаній.
Після карантину запрошуємо всіх до бібліотеки!