Безсмертний народ, де за волю в боях
Юнацькою кров’ю позначений шлях!
Юриняк А.
Утворення Української Народної Республіки та проголошення її незалежності створили шанс для національно-визвольних змагань та відновлення втраченої державності. Однак умови були вкрай несприятливі: викликані війною розруха та хаос сприяли поширенню облудних більшовицьких ідей серед значної частини населення. Мали місце серйозні прорахунки керівництва молодої держави у сфері військового будівництва. Але головною загрозою була політика Радянської Росії, яка не могла змиритися з існуванням самостійної України.
Український уряд не зміг створити повноцінного війська і не втримав українську державність з вини соціалістичного керівництва Центральної Ради, яке було переконане в тому, що російські брати-соціалісти ніколи не почнуть військової агресії проти України.
1918 рік. Січень. В Україну суне більшовицька навала. У газетах, які видавалися в Києві, публікуються заклики вступати до Гайдамацького коша Слобідської України. Паралельно створювався студентський курінь Січових Стрільців, куди записувалася патріотична молодь – саме вона захистила українську державність під Крутами. Незважаючи на відсутність належного військового вишколу, сповнені патріотичних почуттів студенти й гімназисти, не вагаючись, вирушити на порятунок Батьківщини.
Ввечері 28 січня бойовий відділ 1-ї Української військової школи і Помічний курінь Січових Стрільців виїхали на фронт.
29 січня 1918 року відбувся бій під Крутами. Тоді близько 400 курсантів і студентів стримали наступ на Київ майже чотиритисячної армії більшовиків. Тривав він понад п’ять годин.
Українцям завдяки вигідній позиції і героїзму бійців вдалося стримувати наступ до темряви. Вони завдали росіянам значних втрат. Потім під тиском нападників організовано відступили до ешелонів, що очікували неподалік станції, і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 юнаків, – заблукавши у темряві, повернулася до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Полонених катували, а потім стратили. Пізніше їх було з почестями перепоховано на Аскольдовій могилі у Києві. Церемонія пройшла вулицями міста. У цей день з фасаду будівлі Центральної Ради було збито двоголового орла – символ старої Російської імперії.
Того січневого дня українцям вдалося нав’язати ворогу бій, зупинити його просування на Київ і таким чином дозволити українській делегації підписати Берестейський мирний договір. По суті, це був перший договір, що визнавав УНР як самостійну державу, суб’єкт міжнародних відносин.
Даючи оцінку цього бою, ми повинні розуміти, що це був бій не за станцію Крути. І навіть не за Київ 1918 року. Це був бій за Україну, за її майбутнє.
Лише в такому контексті можна по-справжньому зрозуміти значення того, що сталося в січні 1918-го під Крутами.
Сміливість та жертовність крутянців зробили їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому героїв Крут у публіцистиці часто називають «першими кіборгами».
В Радянській Україні про них намагались забути, могили на Аскольдовій горі було знищено. Вперше вшанування відбулося тільки 29 січня 1991 року.
Щороку 29 січня в Україні відзначають День вшанування пам’яті Героїв Крут. Відповідний указ президента був підписаний 15 січня 2007 року. https://bit.ly/3qKli75
Літературу про ці події шукайте в електронному каталозі https://bit.ly/3mYObeO
Тур-Коновалов, К. Крути 1918 : кінороман / Костянтин
Тур-Коновалов. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. – 224 с. : фотоіл.
Драматична історія про героїзм українських юнаків, заснована на реальних подіях. Вони хотіли кохати та жити, але взяли до рук зброю та стали на захист Батьківщини.
Сто років тому, як і сьогодні, без страху та сумнівів вони підуть у бій захищати найдорожче…
Сорока, Ю. В. Бій під Крутами / Ю. Сорока. – Харків : Фоліо, 2017. – 63 с.
29 січня 1918 року поблизу станції Крути на відстані 130 км від Києва відбувся жорстокий, нерівний бій між чотиритисячним військом більшовиків та трьомастами українськими юнкерами, студентами і гімназистами, що обороняли підступи до Києва. Більшість юнаків не мали ніякої військової підготовки, були погано озброєні, але стояли на смерть, захищаючи свободу молодої Української держави. Українці відбили кілька атак, під час яких зазнали значних втрат. У перебігу військових дій цей бій не став вирішальним, але у свідомості багатьох людей особливого значення набув завдяки героїзму української молоді.
Крути : пам’яті героїв Крут / [упоряд. О. Зінкевич, Н. Зінкевич]. – Київ : Смолоскип, 2009. – 62 с.
До збірки «Крути» увійшли найрізноманітніші матеріали. Це й історичні матеріали та статті, в яких розкривається хід та причини трагедії, і художні твори, але насамперед – публіцистика різних часів. Найцінніша частина книги – спогади нечисленних учасників бою, яким вдалося вижити.
У книзі є багато матеріалів, узятих із важкодоступних діаспорних видань. Книга розрахована на широке коло читачів, зокрема молодь.
Куць, М. М. Крути : поема, поезії, переклади / Микола Куць. – Київ : Вид-во Харитоненка, 2004. – 295 с.
До книжки поета Миколи Куця увійшли поема «Крути» про героїчну загибель юнаків у бою під Крутами в кінці січня 1918 року, дві добірки поезій, об’єднаних загальною темою осінніх мотивів, та деякі переклади.
Фото взяті з мережі Інтернет.
Також пропонуємо переглянути невеликий відеосюжет, присвячений цій події: «Ви палко рідний край любили!»