29.02.2024
Чи можливо виміряти силу тяжіння за надмалих значень відстаней і мас? Справа не завжди в сильних полях поблизу нейтронних зірок чи чорних дір, а у гравітаційних взаємодіях на мікромасштабі. На нас чекають неабиякі факти про гравітаційну аномалію і найнепередбачувані повороти в романі Андрія Новіка «Аномалія». Неочікуваний фінал – непередбачуваний сюжет. Цікаві герої і кожен несе у собі певні таємниці.
Новік, А. Аномалія : роман / Андрій Новік. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2020. – 381 с.
Андрій Новіков (псевдонім Андрій Новік) – сучасний український письменник, родом зі Львова. Вагому частину в житті автора займають подорожі, він відвідав чимало країн, серед яких Марокко, Португалія, Швеція, Бельгія, Нідерланди та інші. Пан Андрій надає перевагу жанровій літературі, а особливо – гостросюжетним трилерам і полюбляє використовувати загадки і таємниці, які трапляються із зовсім простими людьми, а не супергероями.
Неабиякого розголосу набув його роман «Аномалія», його вважають пригодницьким гостросюжетним технотрилером. Цей твір про наукові дослідження та фізичні експерименти, генну інженерію, великі кошти та намагання впливу на глобальні зміни в розвитку цивілізації. Ян, Остап, Марта та Віталій, молодь з України, прибувають до Марокко на довгоочікуваний відпочинок. Все було б чудово, допоки всі не потрапили у моторошне ДТП і ніби випали з реальності на декілька секунд. Остапу вдається ще й врятувати від дивних переслідувачів юну марокканку Аміру, на яку ДТП подіяло дуже своєрідно. І за нею чомусь полюють науковці.
Навіщо Остап взяв дівчину з собою? Чому ведеться таке таємниче полювання на Аміру? Що ж насправді сталося і як воно могло вплинути на майбутнє? Хто винен в загибелі науковця, який брав участь у експерименті гравітаційної аномалії в кристалах у Гамбурзі? Що агент німецької спецслужби Маркус Брунер хоче з’ясувати в Африці? Чимало підказок нас ведуть до Марокко. А власник всесвітньої корпорації у сфері генної інженерії Мело Вінсенто оголошує про майбутнє грандіозне відкриття, що змінить світ.
Цей динамічний роман тримає нас в напрузі до самого фіналу. Автору вдається зацікавити нас фактами про гравітаційну аномалію та експериментами з просторово-часовими кристалами і зняти тягар занепокоєння.
Фото взяті з мережі «Інтернет».
22.02.2024
Спробуймо відволіктись від нашої буденності, безперечної життєвої передбачуванності та консервативної робочої рутини. Помандруймо світ за очі сторінками роману Крістофера Баклі «Майстер реліквій», де на нас чекає незабутня зустріч з Альбрехтом Дюрером та майстром реліквій Дісмасом, які об’єднали свої зусилля задля створення незрівнянного шедевру.
Баклі, К. Майстер реліквій : роман / Крістофер Баклі ; [пер. с англ. Яна Сєрая]. – [Харків] : Фабула : [Ранок], [2018]. – 448 с.
Крістофер Баклі – всесвітньо відомий американський письменник-сатирик – «найсмішніший сучасний англомовний письменник», один з постійних лідерів бестселерів «Нью-Йорк Таймс». Всього у творчому доробку Крістофера Баклі 16 романів, кілька книжок про подорожі і низка п’єс.
Роман «Майстер реліквій» – зовсім не пародія на сучасну Америку. Письменник вирішив відправити нас в 16 століття, у часи менш цинічні, ніж сучасність. Там він і знайшов свій незвичайний сюжет і яскраві образи героїв, більшість із яких були відомими історичними постатями часів занепаду Священної Римської імперії, коли Мартін Лютер робив свої перші кроки на релігійному поприщі. В Європі, куди не повернись, ширилась торгівля індульгенціями та мощами святих, які здатні скоротити час перебування душі в чистилищі – люди вірили в нереальні речі: в магічні амулети, унікальні реліквії, що зцілюють від тяжких хвороб.
Це були часи доволі тривожні і для католицької церкви, яка прагнула втримати у своєму оберемку якнайбільше віруючих. Заради досягнення мети робились всілякі підробки. Ось і головний герой роману Дісмас – професійний майстер таких амулетів-реліквій, які він виготовляв для поважних вельмож: фрагмент колінної чашечки святої Варвари чи палець пророка Іллі. Він продавав лише те, у святості чого був впевнений. Але певні життєві обставини змушують його піти на відчайдушний крок і разом з художником Альбрехтом Дюрером підробити не що-небудь, а саму Плащаницю. А далі нас закручує неочікуваний коловорот подій і тримає до кінця роману.
Навдивовижу майстерно в творі відтворена атмосфера давнини, увінчана унікальними знахідками з різних сфер життя: медицини, науки та мистецтва тогодення. Все це щедро скроплене легкою іронією і залишає незабутній післясмак після прочитання.
Фото взяті з мережі «Інтернет».
15.02.2024
Не сходять з вуст у нинішні часи розмови про проблеми людей «втраченого покоління» – вони змушують нас шукати паралелі між минулим і сьогоденням. В ті часи жили і творили Френсіс Скотт Фіцджеральд, Річард Олдінгтон, Томас Еліот, Селінджер, Гемінґвей. Літератори тієї доби писали про невиліковний біль і непосильне душевне сум’яття. У вихор тих самих подій занурює нас роман Жіля Леруа з поетичною назвою «Пісня Алабами», де автор представляє інакший погляд на творчість знаного Фіцджеральда, його оточення та сенсаційні факти з життя Зельди Сейр.
Леруа, Ж. Пісня Алабами : роман / Жіль Леруа ; пер. з фр. Л. Кононовича. – [Київ] : [Ранок] : Фабула, [2017] . – 208с.
Жіль Леруа – сучасний французький письменник і драматург, лавреат Гонкурівської премії. У декількох своїх книгах – «Російський коханець», «Майстри світу», «Громадські сади» – він представив велику частину своєї біографії: досліджував проблеми у власному минулому, щоб краще зрозуміти свій життєвий шлях. Його роман «Тайнопис» було номіновано на одну з найпрестижніших літературних нагород Франції – премію Медичі, а Гонкурівську премію письменник отримав за роман «Пісня Алабами».
Цей твір він присвятив дружині письменника Френсіса Скотта Фіцджеральда – Зельді Сейр. Дівчина з дитинства мала бунтарський характер, всіма фібрами душі прагнула вирватися зі свого оточення, що обмежувало її, і жити тим життям, яке їй до душі. Її чоловік-письменник був у захваті від її шаленої непередбачуваності. Але бурхливий вихор емоцій боляче ранив їх обох. Та чи було їх життя щасливим ? Воно було вкрай переповнене крайнощами: морем алкоголю, ексцентричними витівками, грою на публіку заради швидкого успіху та популярності у світських хроніках.
Автор зазначає, що це притаманно було здебільшого саме Скотту. Дехто знав, що він насправді використовував щоденники дружини для сюжетів своїх творів і навмисно забував поставити її ім’я поряд. А ті твори, які вдалося видати Зельді, нещадно критикував за те, що головний персонаж змальований саме з нього: Скотт був не на жарт заздрісним до творчих успіхів дружини. Чимало зусиль пан Фіцджеральд витратив на те, щоб зламати крила дружині, але це не біографічний роман, – наголошує автор, а лише одна з можливих версій життя легендарного письменника.
Хотілось би почути і ваші відгуки, шановні читачі.
Фото взяті з мережі «Інтернет».
08.02.2024
Хіба може нас залишити поза увагою книжка з променистою обкладинкою, з якої стрімко простягається невеличка вуличка, осяяна сонцем, а колоритні балкони ніби перегукуються між собою? Перед нами книга Євгена Лакінського «Мій Квебек. Люди, мови і життя у Квебеку і навколишній Канаді», в якій відверто йдеться про Квебек, імміграцію, місцеве населення і багату історію Канади.
Лакінський, Є. Мій Квебек. Люди, мови і життя у Квебеку і навколишній Канаді / Євген Лакінський. – Київ : Нора-Друк, 2018. – 271 с.
Євген Лакінський – бізнес-аналітик у Parks Canada, автор численних публікацій в українській пресі про Квебек. А народився він в Одесі, успішно закінчив політехнічний інститут. У 2000-му емігрував до Канади й оселився у франкомовному Квебеку. Навчався в кількох університетах, працював у найрізноманітніших місцях: від дослідника в лабораторії з біоінформатики до вантажника на складі з одягом, від бібліотекаря в Парламенті Квебеку до аудитора в Міністерстві оборони Канади.
Про свій багатогранний досвід він і написав книгу «Мій Квебек. Люди, мови і життя у Квебеку й навколишній Канаді». Цей твір не просто про Квебек, його історію і сьогодення, а ще й про його проблеми і досягнення, його боротьбу за власну мову й національну гідність. Це цікава і щира розповідь автора, просочена різнобарвними жартівливими відтінками. Квебек – край із власною ідентичністю, традиціями, історією і діалектом. За культурою він більш європейський, аніж інші провінції. Квебекуа (мешканці Квебеку) – окрема нація; 2006 року це визнав і федеральний парламент Канади. Квебек відрізняється як від решти Канади, так і від Франції.
«Мій Квебек» – це радше автобіографічна повість, де переплітаються декілька тематичних ліній. Ми отримуємо неабиякі враження від певних міст, районів, краєвидів і соціальних груп. Захолюють особисті пригоди пана Євгена на навчанні, у праці, при винайманні квартири, у широкого роду спілкуванні з різними людьми. Дотепно описані побутові подробиці іммігрантського становлення з короткими історіями супутніх зневірених прибульців найрізноманітніших національностей, з якими авторові довелося перетнутися у різних ситуаціях.
Сподіваємось, що цей невеличкий екскурс сторінками книги допоможе і вам значно змінити свої погляди на цивілізовані країни Європи та Америки і, зокрема, Канади.
Фото взяті з мережі «Інтернет».
01.02.2024
Останнім часом все частіше хочеться заглибитись у твори, які спонукають замислитись над цінностями життя: звідки черпати сили для повсякдення, очистити свої помисли та вчинки, наповнити свої серця добротою, стати терплячішими один до одного. До таких творів належить роман Ілларіона Павлюка «Я бачу, вас цікавить пітьма», автор змушує нас затамовувати подих, не відволікаючись від динамічних подій, нетрафаретно проживати всі емоціі разом з героями його книги.
Павлюк, І. Я бачу, вас цікавить пітьма : [роман] / Ілларіон Павлюк ; – Львів : Видавництво Старого Лева, 2020. – 664 с.
Ілларіон Павлюк – український журналіст, продюсер, військовий та письменник. З перших днів повномасштабної війни брав участь у бойових діях на захист України і після травми і реабілітації знову повернувся на передову, щоб захищати нашу країну. Автор романів «Білий попіл», «Танець недоумка» та роману-квесту «Я бачу, вас цікавить пітьма».
Останній пронизаний силою-силенною загадок, символів і натяків. Головний герой роману психолог-криміналіст Андрій Гастер потрапляє у дивний населений пункт, у якому крім містичних подій відбуваються незрозумілі речі, пов’язані з потойбіччям. Буськів Сад нічим не відрізняється від інших непримітних депресивних населених пунктів – тут вулицями міста ходить Звір, який вбиває жінок. Але про це всі його мешканці воліють не думати. Одного разу загадковим чином зникає дівчинка Надійка. А односельці навіть не прагнуть зробити жодної спроби, щоб її знайти. Наш герой розуміє, що саме він – єдина надія для маленької дівчинки. Та здається, що все на заваді проведення цього розслідування: люди, обставини, надприродні сили. Міріади людських гріхів, які невпинно змушують вчиняти негідні вчинки, аби прикрити дотеперішні – все майнується по замкнутому колу.
Це доволі багатогранний твір: у кожного героя свої вади і темне приховане минуле, які не дають можливості вийти із пітьми, але людська байдужість є найголовнішою постаттю цієї історії, її присутність ми відчуваємо на кожній сторінці. Автор, розкриваючи протиріччя між справжнім сенсом людського життя та його нікчемними зовнішніми виявами, допомагає нам усвідомити, хто ми є насправді і винести вірні уроки, запевняючи, що світло, яке живе всередині нас, здатне перемогти вбивчу байдужість і загоїти наші душевні рани.
Прочитайте – переконаєтесь!
Фото взяті з мережі «Інтернет».